Ні – толеруванню режиму Путіна: Нобелівські лауреати закликали посилити допомогу Україні

Джерело: T-invariant

Група з 39 лауреатів Нобелівської премії закликали світових лідерів суттєво збільшити військову допомогу Україні.

У відкритому зверненні мовиться, що два роки тому глава РФ Володимир Путін розпочав неспровоковану повномасштабну військову агресію проти України, що призвело до небачених з часів Другої світової війни смертей і руйнувань.

Зазначається, що з моменту приходу до влади у 2000 році Путін систематично демонтував пострадянські демократичні інституції та розпалював конфлікти в країнах колишнього СРСР.

У цій війні Україна має перемогти, а не просто “не програти”. Своєчасна допомога українцям скоротить втрати людських життів та допоможе вигнати агресора з їхньої землі, – зазначили у тексті звернення.

На переконання авторів звернення, розв’язана Путіним війна стосується не лише українців та росіян. Наголошується, що режим Путіна показав, що він є прямою і явною загрозою всьому людству. Науковці акцентували, що про цю загрозу також неодноразово говорили Олексій Навальний та інші лідери російської опозиції “слідом за їх попередником, лауреатом Нобелівської премії миру 1975 року академіком Андрієм Сахаровим”.

У листі наголошується, що уряди багатьох країн недооцінюють небезпеку, яка походить від Путіна, і натомість проводять небезпечну політику умиротворення – схожу до того, як це було на початку правління Адольфа Гітлера.

Ми закликаємо світових лідерів і всіх людей доброї волі позбутися будь-яких ілюзій щодо пана Путіна та його злочинного режиму. Історія вчить нас, що заспокоїти агресора означає заохотити подальші злочини проти людства. Ніякі тимчасові переваги не можуть цього виправдати. Ми налаштовані не повторити Мюнхена-1938! – наголосили у зверненні.

Науковці закликали світових лідерів:

  • Різко збільшити військову допомогу Україні. Україна повинна виграти, а не просто “не програти”. Вчасно надана допомога зменшить людські втрати та допоможе вигнати агресора з української землі. Програш Путіна в акті військової агресії розглядатиметься як моральна перемога для мільйонів росіян, яка підбадьорить їхні надії на демократичне майбутнє та мобілізує їхній антивоєнний рух.
  • Захищати права людини та підтримувати демократичну опозицію в Росії. Світова спільнота має об’єднатися, щоб захистити політичних в’язнів, які зараз зазнають тортур у Росії. Життя лідерів опозиції Володимира Кара-Мурзи, Іллі Яшина, Лілії Чанишевої та багатьох інших опинилися під загрозою.
  • Посилити підтримку російських громадян, які зазнають ризику репресій через свої демократичні та антивоєнні політичні переконання та потребують притулку.
  • Підтримати російські демократичні антипутінські організації, що включає підтримку незалежних російських ЗМІ, роль яких у зміні режиму є критично важливою.
  • Делегітимізувати незаконну владу Путіна в Росії. Попри свою пропаганду, режим Путіна відчайдушно шукає визнання з боку світової спільноти. Відмова визнати переобрання Путіна світовими лідерами надішле потужний сигнал про те, що світ більше не може вважати його “партнером”.

Відкрите звернення підписали:

  1. Світлана Алексієвич, лауреат Нобелівської премії з літератури 2015 року
  2. Харві Дж. Альтер, лауреат Нобелівської премії 2020 року з фізіології та медицини
  3. Франсуаза Барре-Сінуссі, лауреат Нобелівської премії 2008 року з фізіології та медицини
  4. Томас Р. Чех, лауреат Нобелівської премії з хімії 1989 року
  5. Еліас Джеймс Корі, лауреат Нобелівської премії з хімії 1990 року
  6. Ширін Ебаді, лауреат Нобелівської премії миру 2003 року
  7. Шелдон Лі Глешоу, лауреат Нобелівської премії з фізики 1979 року
  8. Керол В. Грейдер, лауреат Нобелівської премії 2009 року з фізіології та медицини
  9. Роальд Гоффманн, лауреат Нобелівської премії з хімії 1981 року
  10. Луї Дж. Ігнарро, лауреат Нобелівської премії 1998 року з фізіології та медицини
  11. Ельфріда Єлінек, лауреат Нобелівської премії з літератури 2004 року
  12. Такаакі Кадзіта, лауреат Нобелівської премії з фізики 2015 року
  13. Роджер Корнберг, Нобелівський лауреат 2006 року з хімії
  14. Ференц Крауш, лауреат Нобелівської премії з фізики 2023 року
  15. Браян К. Кобілка, лауреат Нобелівської премії з хімії 2012 року
  16. Родерік Маккіннон, лауреат Нобелівської премії з хімії 2003 року
  17. Баррі Дж. Маршалл, Нобелівський лауреат 2005 року з фізіології та медицини
  18. Джон С. Мазер, лауреат Нобелівської премії з фізики 2006 року
  19. Мішель Майор, лауреат Нобелівської премії з фізики 2019 року
  20. Мей-Брітт Мозер, лауреат Нобелівської премії 2014 року з фізіології та медицини
  21. Едвард Інгьяльд Мозер, Нобелівський лауреат 2014 року з фізіології та медицини
  22. Герта Мюллер, лауреат Нобелівської премії з літератури 2009 року
  23. Пол Нерс, Нобелівський лауреат 2001 року з фізіології та медицини
  24. Джеймс Піблз, лауреат Нобелівської премії з фізики 2019 року
  25. Вільям Д. Філліпс, лауреат Нобелівської премії з фізики 1997 року
  26. Х. Девід Політцер, Нобелівський лауреат 2004 року з фізики
  27. Чарльз М. Райс, лауреат Нобелівської премії 2020 року з фізіології та медицини
  28. Сер Річард Дж. Робертс, лауреат Нобелівської премії 1993 року з фізіології та медицини
  29. Берт Сакманн, Нобелівський лауреат 1991 року з фізіології та медицини
  30. Ренді В. Шекман, лауреат Нобелівської премії 2013 року з фізіології та медицини
  31. Грегг Л. Семенза, Нобелівський лауреат 2019 року з фізіології та медицини
  32. Вернон Сміт, лауреат Нобелівської премії з економіки 2002 року
  33. Воле Шоїнка, лауреат Нобелівської премії з літератури 1986 року
  34. Герардус ‘т Хоофт, лауреат Нобелівської премії з фізики 1999 року
  35. Джек В. Шостак, Нобелівський лауреат 2009 року з фізіології та медицини
  36. Дрю Вайсман, Нобелівський лауреат 2023 року з фізіології та медицини
  37. Ерік Ф. Вішаус, Нобелівський лауреат 1995 року з фізіології та медицини
  38. Джоді Вільямс, лауреат Нобелівської премії миру 1997 року
  39. Олександра Матвійчук, керівник Центру громадянських свобод,  лауреат Нобелівської премії миру 2022 року.
  • Депутати німецького Бундестагу Марі-Агнес Штрак-Циммерманн (“Вільні демократи”), Антон Гофрайтер (“Зелені”) та Андреас Шварц (СДПН) написали листа до канцлера Олафа Шольца та міністра оборони Бориса Пісторіуса, у якому, зокрема, вимагають передати Україні далекобійні ракети Taurus.
  • Німеччина виділить Україні понад 7 млрд євро військової допомоги у 2024 році, повідомив канцлер ФРН Олаф Шольц за результатами телефонної розмови із президентом США Джо Байденом.
  • 21 березня на саміті в Брюсселі лідери проатомних європейських країн та експерти з енергетики закликали до відродження ядерної енергетики, прагнучи відновити європейську промисловість після років поступового занепаду.
  • Україна негайно потребує допомоги від Сполучених Штатів, як наголосила пані посол США в Україні Бріджіт Брінк, оскільки Росія продовжує обстрілювати країну.

Сьогодні, 27 квітня, у Києві на Майдані Незалежності відбулась акція на підтримку демобілізації військових, які воюють с перших днів повномасштабного вторгнення РФ в Україну.

У 47-й окремій механізованій бригаді ЗСУ спростували інформацію про те, що Україна нібито відвела американські танки Abrams з поля бою.

Під час 21-го засідання Контактної групи з питань обороноздатності України Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський розповів про складну оперативно-стратегічну ситуацію й зазначив, що вона має тенденцію до загострення.

На прикордонні Чернігівщини внаслідок російського обстрілу пошкоджено приміщення пожежної частини.

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск повідомив, що в ніч на 27 квітня одна з російських ракет, що атакували Україну, впала за 15 км від кордону з Польщею.