«Ніхто не готовий миритися з русифікацією Грузії» – у Тбілісі тривають протести

“Ніхто не готовий миритися з русифікацією Грузії, з Грузією, у якої відібрали Конституцію, з Грузією, у якої нелегітимні парламент і уряд”, – заявила президентка Саломе Зурабішвілі. Наприкінці звернення вона нагадала, що на акції 28 листопада було затримано 43 людини.

Лідерка Грузії закликала суспільство не забувати про них, додавши, що сама відчуває особисту відповідальність за їхню долю.

Після того, як чинний уряд відмовився від вступу до ЄС, по всій Грузії акції протесту розгорілися з новою силою. Рішення влади викликало масові протести перед будівлею парламенту в Тбілісі. Демонстранти намагалися звести барикади, почалися сутички з поліцією. У ніч з 28 по 29 листопада правоохоронці намагались розігнати мітингарів біля будівлі парламенту, застосовуючи спецзасоби.

Ситуація біля будівлі парламенту Грузії, де проходить багатотисячний антиурядовий мітинг, загострилася.  Поліція використовує проти демонстрантів спецзасоби, в тому числі водометні автомобілі.

Раніше що протестуючі, що правоохоронці, кидалися одне в одного різноманітними предметами: пляшками, камінням, яйцями тощо. Учасники акції також використовують піротехніку. Імовірно, один учасник мітингу постраждав, постраждали і поліціянти.

Мітингувальники кричать на адресу співробітників МВС — “Раби!”.

Джерело: Irakli Gedenidze

Джерело: Irakli Gedenidze

МВС Грузії заявляє, що частина протестувальників у Тбілісі вступає в конфронтацію з правоохоронцями: словесно ображають їх, пошкоджують освітлювальні ліхтарі та інший інвентар, підпалюють електропроводку, кидають невідомі предмети в поліцейських, один поліціянт поранений.

Сотні службовців міністерств закордонних справ, оборони, освіти та юстиції країни в п’ятницю підписали відкриті листи, засуджуючи заморожування переговорів як неконституційне.

Низка приватних університетів заявили, що призупиняють навчання на тлі заворушень, а бізнес-групи закликали уряд переглянути свою позицію. Припинили свою роботу в знак протесту навіть нічні клуби.

Протести у Тбілісі почались 17 листопада, після офіційного оголошення результатів парламентських виборів. 19 листопада поліціянти відтіснили мітингувальників і знесли наметове містечко опозиції.

  • Понад 90 співробітників міністерства закордонних справ Грузії поширили спільну заяву, виступивши проти рішення уряду про зупинення вступу країни до Євросоюзу. На думку авторів звернення, рішення суперечить вимогам статті 78 Конституції Грузії, в якій ідеться про курс країни на вступ до ЄС і НАТО.
  • Тбіліський міський суд відхилив позови, подані опозиційними партіями та громадськими організаціями щодо скасування результатів парламентських виборів у Грузії. Загалом було 11 позовів, які оскаржували підсумки виборів.
  • Партія “Грузинська мрія”, що займає проросійську позицію, оголосила про перемогу на жовтневих виборах. Вона набрала 54% голосів після проведеної кампанії, де попередила грузинів: приєднуйтесь до Заходу і повторіть долю України.

ЗМІ ознайомилися зі змістом рекомендацій для Грузії, котрі Європейська комісія оприлюднить 4 листопада. Єврокомісія закликає уряд Грузії “виявити рішуче прагнення змінити курс і повернутися на шлях європейської інтеграції”.

Російська автомобільна промисловість, котра після відходу західних автоконцернів пережила стан “клінічної смерті”, а згодом відновила виробництво у 2023–2024 роках, знову стрімко котиться донизу.

Велика Британія спорядила Україні нову партію крилатих ракет Storm Shadow, аби Збройні сили могли й надалі завдавати ударів углиб території Росії. За даними видання, рішення ухвалили, аби поповнити запаси озброєння Києва перед зимовим сезоном — у Лондоні побоюються, що в цей час Кремль посилить атаки.

Міністр фінансів Німеччини Ларс Клінґбайль закликав повністю заборонити постачання російської сталі до країн Європейського Союзу. Про це політик від Соціал-демократичної партії Німеччини заявив напередодні “сталевого саміту”, котрий відбудеться 6 листопада у Берліні.

Служба зовнішньої розвідки повідомила, що Росія дедалі глибше занурюється в економічну залежність від Китаю. Сировинні проєкти на Далекому Сході та в Сибіру перетворюють регіон на ресурсну базу для Пекіна, тоді як місцеві громади дедалі частіше залишаються осторонь від обіцяних вигод.