«Ніхто не готовий миритися з русифікацією Грузії» – у Тбілісі тривають протести
“Ніхто не готовий миритися з русифікацією Грузії, з Грузією, у якої відібрали Конституцію, з Грузією, у якої нелегітимні парламент і уряд”, – заявила президентка Саломе Зурабішвілі. Наприкінці звернення вона нагадала, що на акції 28 листопада було затримано 43 людини.
Лідерка Грузії закликала суспільство не забувати про них, додавши, що сама відчуває особисту відповідальність за їхню долю.
Після того, як чинний уряд відмовився від вступу до ЄС, по всій Грузії акції протесту розгорілися з новою силою. Рішення влади викликало масові протести перед будівлею парламенту в Тбілісі. Демонстранти намагалися звести барикади, почалися сутички з поліцією. У ніч з 28 по 29 листопада правоохоронці намагались розігнати мітингарів біля будівлі парламенту, застосовуючи спецзасоби.
Грузия, не подведи! Пора снести этот бордель “русского мира”. Он желает превратить страну в гниющий от коррупции придаток протухшей империи. pic.twitter.com/Y3Dj7Ne64V
— Саша Кметт (@barbossa1972) November 29, 2024
Грузия борется ❤️🔥
🇬🇪🇪🇺 pic.twitter.com/kIeJrQ9Q3k— крашданочка (@grazhdana) November 29, 2024
Ситуація біля будівлі парламенту Грузії, де проходить багатотисячний антиурядовий мітинг, загострилася. Поліція використовує проти демонстрантів спецзасоби, в тому числі водометні автомобілі.
Раніше що протестуючі, що правоохоронці, кидалися одне в одного різноманітними предметами: пляшками, камінням, яйцями тощо. Учасники акції також використовують піротехніку. Імовірно, один учасник мітингу постраждав, постраждали і поліціянти.
Мітингувальники кричать на адресу співробітників МВС — “Раби!”.
Джерело: Irakli Gedenidze
Джерело: Irakli Gedenidze
МВС Грузії заявляє, що частина протестувальників у Тбілісі вступає в конфронтацію з правоохоронцями: словесно ображають їх, пошкоджують освітлювальні ліхтарі та інший інвентар, підпалюють електропроводку, кидають невідомі предмети в поліцейських, один поліціянт поранений.
Сотні службовців міністерств закордонних справ, оборони, освіти та юстиції країни в п’ятницю підписали відкриті листи, засуджуючи заморожування переговорів як неконституційне.
Низка приватних університетів заявили, що призупиняють навчання на тлі заворушень, а бізнес-групи закликали уряд переглянути свою позицію. Припинили свою роботу в знак протесту навіть нічні клуби.
Протести у Тбілісі почались 17 листопада, після офіційного оголошення результатів парламентських виборів. 19 листопада поліціянти відтіснили мітингувальників і знесли наметове містечко опозиції.
- Понад 90 співробітників міністерства закордонних справ Грузії поширили спільну заяву, виступивши проти рішення уряду про зупинення вступу країни до Євросоюзу. На думку авторів звернення, рішення суперечить вимогам статті 78 Конституції Грузії, в якій ідеться про курс країни на вступ до ЄС і НАТО.
- Тбіліський міський суд відхилив позови, подані опозиційними партіями та громадськими організаціями щодо скасування результатів парламентських виборів у Грузії. Загалом було 11 позовів, які оскаржували підсумки виборів.
- Партія “Грузинська мрія”, що займає проросійську позицію, оголосила про перемогу на жовтневих виборах. Вона набрала 54% голосів після проведеної кампанії, де попередила грузинів: приєднуйтесь до Заходу і повторіть долю України.
Вранці 22 березня російські війська атакували безпілотниками територію медичного закладу у селищі Великий Бурлук, що на Харківщині.
22 березня Україну відвідала делегація на чолі з Адміралом П’єром Вандьє, Верховним головнокомандувачем Об’єднаних Збройних Сил НАТО з питань трансформації.
Сили оборони за добу уразили низку важливих цілей росіян, зокрема зенітні ракетні комплекси “Бук-М1” у Брянській області РФ та “Бук-М2” на тимчасово окупованій частині Запорізької області, а також логістичні хаби, командні пункти й райони зосередження живої сили противника.
На тимчасово окупованій частині Луганської області фіксують проблеми з доступом до Telegram.
Уряд прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана протягом років забезпечував Москві доступ до закритих обговорень у Європейському Союзі. Про це повідомили кілька чинних і колишніх європейських посадовців у сфері безпеки, зокрема колишній керівник служби кіберзахисту Угорщини Ференц Фрес.