Норвегія підготувала новий пакет допомоги для України: 42 млн євро скерують на боєприпаси
Джерело: NRK
Норвегія оголосила про новий пакет військової допомоги Україні на суму 42 мільйони євро (приблизно 480 мільйонів норвезьких крон). Ці кошти спрямують на забезпечення боєприпасами ЗСУ.
Міністр оборони Норвегії Бйорн Арільд Грам наголосив, що Україна відчуває велику та термінову потребу в боєприпасах. Допомогу нададуть на запит Києва.
Пакет допомоги включає боєприпаси для бомбардувальників, які мають дальність ураження від 5 до 6 кілометрів. Окрім цього, Норвегія нещодавно пожертвувала ручні гранати на суму близько 4,3 млн євро(50 мільйонів норвезьких крон) і снайперські боєприпаси на суму понад 260 тисяч євро (3 мільйони норвезьких крон)
Грам також підкреслив, що Росія є головною загрозою для норвезької та європейської безпеки.
“Вони напали на мирну сусідню країну, зрозуміло, що Україна веде боротьбу за незалежність за власне існування, але це також захист для Європи, щоб не перемогла російська агресія на власних територіях”, — додав він.
- Міністр національної оборони Канади Білл Блер заявив в четвер, 13 червня, що Канада незабаром планує почати надсилати в Україну близько 2000 неозброєних ракет, а також низку іншої зброї.
31 серпня Рада оборони Києва ухвалила звернення до уряду стосовно оновлення протоколів безпеки, котрі діють у столиці. Мовиться, зокрема, про організацію руху мостами під час повітряних тривог, роботу транспорту та послаблення комендантської години.
Україна постає перед скороченням запасів ракет для систем протиповітряної та протиракетної оборони Patriot. Єврокомісія може закликати країни, котрі мають значні запаси боєприпасів, передати їх Києву. Особлива увага може бути прикута до Іспанії та Греції. Питання планують обговорити у вівторок під час європейської зустрічі в Ірландії.
Сили військово-морської операції ЄС EUNAVFOR MED Irini у Середземному морі 30 серпня висадилися на нафтовий танкер MV SUN. Це вже шостий випадок у межах операцій проти “тіньового флоту” РФ.
Київські школи перший тиждень нового навчального року планують розпочати в очно-дистанційному форматі. Водночас заклади освіти мають бути готові змінювати модель навчання залежно від безпекової ситуації.
Російський глава Володимир Путін не демонструє готовності завершувати повномасштабну війну проти України й, за оцінками джерел, може перейти до її подальшої ескалації.