Норвегія підготувала новий пакет допомоги для України: 42 млн євро скерують на боєприпаси

Джерело: NRK

Норвегія оголосила про новий пакет військової допомоги Україні на суму 42 мільйони євро (приблизно 480 мільйонів норвезьких крон). Ці кошти спрямують на забезпечення боєприпасами ЗСУ.

Міністр оборони Норвегії Бйорн Арільд Грам наголосив, що Україна відчуває велику та термінову потребу в боєприпасах. Допомогу нададуть на запит Києва.

Пакет допомоги включає боєприпаси для бомбардувальників, які мають дальність ураження від 5 до 6 кілометрів. Окрім цього, Норвегія нещодавно пожертвувала ручні гранати на суму близько 4,3 млн євро(50 мільйонів норвезьких крон) і снайперські боєприпаси на суму понад 260 тисяч євро (3 мільйони норвезьких крон)

Грам також підкреслив, що Росія є головною загрозою для норвезької та європейської безпеки.

“Вони напали на мирну сусідню країну, зрозуміло, що Україна веде боротьбу за незалежність за власне існування, але це також захист для Європи, щоб не перемогла російська агресія на власних територіях”, — додав він.

У Пентагоні заявили про про затримання судна Aquila II в Індійському океані через порушення санкційного режиму президента Дональда Трампа.

Європейська комісія узгодила новий пакет санкцій проти Росії, спрямований на енергетичний сектор, фінансові послуги та торгівлю.

Омбудсмен Дмитро Лубінець під час засідання ТСК з питань розслідування можливих порушень законодавства України у галузі оборони, антикорупційної політики та прав людини під час дії воєнного стану наголосив, що  ТЦК не мають права затримувати та утримувати громадян України, оскільки це є порушенням Конституції та Європейської конвенції з прав людини.

Україна та Франція підписали Лист про наміри стосовно спільного виробництва озброєння та обговорили постачання літаків і систем ППО. Міністр оборони Михайло Федоров спільно з міністеркою збройних сил Франції Катрін Вотрен у Києві узгодили ключові пріоритети оборонної співпраці.

У разі зупинки бойових дій в Україні ризики для східного флангу НАТО можуть зрости. Таку оцінку висловив голова Мюнхенської конференції з безпеки Вольфґанґ Ішинґер.