Норвегія планує розширити допомогу у трансформації енергосектору України
Джерело: Міненерго
Норвегія має намір розширити допомогу у трансформації енергетичного сектору України.
Заступник міністра енергетики Ярослав Демченков провів зустріч з керівником Норвезького агентства співробітництва у сфері розвитку (Norad) Бордом Вегаром Солхьеллємом, заступницею глави МЗС Норвегії Маріанною Кван і амбасадоркою Норвегії в Україні Хелене Санд Андресен.
Однією із ключових тем зустрічі стало посилення співпраці в межах норвезької програми підтримки Нансена для України на суму 75 мільярдів крон.
У відомстві зазначили, що ця зустріч стала продовженням співпраці між країнами, яка обговорювалася міністром енергетики Германом Галущенком та прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере під час його візиту до Києва.
Нагадаємо, під час візиту Йонас Гар Стере повідомив, що уряд Норвегії виділяє 1,5 мільярда норвезьких крон для забезпечення імпорту газу та електроенергії в Україну через Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР).
Кошти будуть спрямовані на ремонт, технічне обслуговування критичної електроенергетичної інфраструктури та аварійне електропостачання в районах, які постраждали від бойових дій, а також на закупівлю газу для аварійного зберігання.
Під час зустрічі в Міненерго, яка відбулася 17 жовтня, українська та норвезька сторони обговорили, як передбачена допомога може сприяти зміцненню енергетичного сектору. Також мовилося про можливості залучення приватного сектору до зеленої трансформації та децентралізації енергетичної інфраструктури.
“Ми продовжуємо роботу зі стимулювання розвитку малої розподіленої генерації на основі відновлюваних джерел енергії, газової генерації та систем накопичення енергії. Це посилить стійкість енергетичної системи та дозволить бізнесу та домогосподарствам зменшити свою залежність від централізованої генерації в умовах постійних атак на енергоінфраструктуру”, – повідомив Ярослав Демченков.
Міністр енергетики Герман Галущенко неодноразово наголошував, що війна не тільки не зупиняє прагнення України здійснити “зелений” перехід, а навпаки, пришвидшує цей процес. Триває робота над децентралізацією енергосистеми та нарощуванням потужностей ВДЕ і систем балансування.
Заступник міністра Ярослав Демченков акцентував під час зустрічі, що в цьому контексті важливою є роль громад, аби вже до наступного опалювального сезону вони стали більш енергостійкими.
“Важливо спільно з партнерами, зокрема Норвегією, та міжнародними організаціями, розробити всеохопну програму з підтримки громад, яка включала б розроблення та реалізацію пілотних проєктів територіальних громад, розширення переліку джерел та інструментів фінансування, а також підвищення привабливості для інвесторів та адвокацію реформ”, – резюмував Ярослав Демченков.
- Уряд Норвегії передасть Україні додатково близько 18,5 мільйона доларів на розмінування. Кошти скерують на знешкодження мін та інших вибухових речовин в Україні.
- 26 вересня норвезький уряд повідомив, що Норвегія надасть 1 мільярд крон (92 мільйони доларів США) на гуманітарну підтримку Україні, щоб допомогти українцям “пережити ще одну зиму війни”.
- У межах військової допомоги Норвегія передасть Україні близько 50 гусеничних вантажівок NM199. Цю техніку призначено для пересування на місцевості, недоступній для колісної техніки.
В Індонезії через хмару попелу після виверження Анак-Кракатау зупинили роботу восьми аеропортів, зокрема головного міжнародного хабу поблизу Джакарти. Збої торкнулися понад 22 тисяч пасажирів і більш ніж 200 рейсів.
У Лос-Анджелесі 22 вересня відкриється Музей наративного мистецтва Джорджа Лукаса, на який режисер витратив близько одного мільярда доларів власних коштів. У 30 галереях покажуть понад 1 300 експонатів – від реквізиту із “Зоряних війн” до робіт Фріди Кало, Нормана Роквелла та Бенксі.
У Бразилії тимчасово заблокували один із великих літієвих проєктів через суперечку щодо впливу на територію традиційної громади африканського походження. Суд також заборонив видавати компанії нові екологічні дозволи до завершення перевірки.
У Непалі врятували Чандіку Шрестху, яка 10 днів провела під завалами після руйнівної повені. Її родина вже втратила надію, не знайшла тіла й провела символічний обряд кремації.
Ключові країни ОПЕК+ вирішили не змінювати квоти на видобуток нафти у жовтні, дотримуючись плану зберігати їх стабільними до кінця року. Водночас війна США з Іраном і проблеми з проходженням через Ормузьку протоку суттєво обмежують реальні поставки з регіону.