Нові Patriot, дрони Vector та кулемети – Німеччина постачила Україні пакет військової допомоги

Джерело: список військової підтримки України на сайті уряду ФРН

9 серпня Німеччина оновила список військової допомоги Україні, в якому, зокрема, дві нові установки Patriot.

У пресслужбі зауважили, що Німеччина підтримує українську армію в тісній координації зі своїми партнерами та союзниками.

Нині пакет додаткової допомоги містить:

  • дві установки Patriot;
  • 10 гусеничних всюдиходів Bandvagn 206 (BV206);
  • 6 525 артилерійських снарядів калібру 155 мм;
  • матеріали для знешкодження вибухонебезпечних предметів;
  • п’ять машин прикордонної охорони;
  • чотири розвідувальні БпЛА VECTOR;
  • 1163 біноклів;
  • шість тягачів 8×8 HX81 і п’ять напівпричепів;
  • дві вантажно-розвантажувальні машини 8×6;
  • 100 кулеметів MG5;
  • 40 000 аптечок;
  • 20 000 захисних окулярів.

Список містить огляд летальної та нелетальної військової підтримки України Німеччиною. Він включає постачання з Бундесверу, а також постачання від німецької промисловості, що фінансуються з фондів Федерального уряду Німеччини для так званого розвитку потенціалу безпеки.

Фінансування ініціативи з розбудови потенціалу безпеки становить 2,2 мільярда євро на 2023 рік. Кошти мають бути спрямовані в першу чергу на підтримку України.

Зауважимо, Бюджетний комітет Бундестагу схвалив запит міністерства оборони Німеччини та міністерства внутрішніх справ про виділення додаткових 12 мільярдів євро на військову допомогу Україні.

Перший транш кредиту ЄС для України більше не включатиме 5,9 мільярда євро оборонного фінансування виробництва безпілотників, а натомість покриє 3,2 мільярда євро бюджетної підтримки.

Вже цього місяця Данія передасть Україні 15 000 далекобійних артилерійських пострілів. Партнери зреагували на запит Києва та переспрямували частину фінансування з боєприпасів короткої дальності на далекобійні артилерійські рішення.

Перший заступник військового омбудсмана Руслан Циганков заявив, що наказ головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського про обов’язкову ротацію військових після 60 діб на позиціях у більшості випадків не виконується. Такий висновок зробили за результатами розгляду скарг військовослужбовців.

У Кремлі обговорюють можливість нової хвилі мобілізації після виборів до Держдуми у вересні. Причиною називають нестачу особового складу на фронті та зниження темпів набору контрактників.

Росія посилює тиск на Білорусь, намагаючись використати її територію для розширення війни проти України та можливих операцій проти країн НАТО. Тим часом, самопроголошений президент країни Олександр Лукашенко намагається зберегти дистанцію від прямої участі у війні та покращити відносини із Заходом.