Новим прем’єр-міністром Франції став Франсуа Байру
Джерело: BBC
Президент Франції Емманюель Макрон призначив лідера центристів Франсуа Байру новим прем’єр-міністром країни.
Байру – союзник Макрона та лідер політсили MoDem. Його призначили на посаду глави уряду через дев’ять днів після того, як французькі депутати відправили у відставку його попередника Мішеля Барньє.
Байру став вже четвертим прем’єр-міністром Франції за 2024 рік.
Політика Франції опинилась у глухому куті влітку, коли Макрон призначив дострокові вибори до парламенту. Попри нестабільність, він обіцяє, що залишиться на посту президента до кінця свого терміну у 2027 році.
Напередодні Макрон перервав візит до Польщі та повернувся, аби оголосити ім’я нового глави уряду, проте відклав своє повідомлення до п’ятниці.
Він зустрівся з 73-річним Байру у Єлисейському палаці. Їх перемовини тривали понад годину, а французькі ЗМІ назвали зустріч “напруженою”.
Найпершим завдання Байру стане формування нового уряду.
Макрон вже провів перемовини з лідерами всіх основних партій, за винятком “Нескореної Франції” Жана-Люка Меланшона та “Національного об’єднання” Марін Ле Пен.
Головне питання у тому, чи зможе президент Франції переконати партії приєднатись до уряду Байру чи принаймні домовитись, аби парламент не відправив і його у відставку.
- 4 грудня депутати Національних зборів Франції більшістю голосів підтримали вотум недовіри уряду прем’єр-міністра Мішеля Барньє. Вперше за 62 роки уряд Франції відправили у відставку після трьох місяців роботи.
У Києві суттєво скоротився випуск маршрутних таксі. Через ранковий російський обстріл 25 листопада пошкоджено близько 70 одиниць рухомого складу.
25 листопада президент Володимир Зеленський у розмові з главою Фінляндії Александром Стуббом скоординував позиції стосовно мирних зусиль.
У Києві внаслідок російського обстрілу у ніч на 25 листопада загинув декоратор і бутафор, який створював носи для “Шоу довгоносиків” Вадим Тупчій.
На Одещині будують підприємство з виробництва харчової та технічної солі. Очікується, що воно запрацює вже у січні 2026 року.
Російська влада активно розширює практику конфіскації майна як спосіб швидкого поповнення бюджету на тлі економічної кризи та зростання дефіциту. Якщо раніше конфіскація застосовувалася переважно у справах про корупцію, тепер підстави охоплюють “фейки”, дезертирство, участь у “небажаних організаціях”, диверсії та неправомірний доступ до інформації.