ПАРЄ розгляне резолюції щодо звільнення українських військових із російського полону

Джерело: пресслужба ВР

Народна депутатка, заступниця голови парламентського Комітету з питань інтеграції України з ЄС, голова делегації України в ПАРЄ Марія Мезенцева-Федоренко наголосила, що Україна продовжує просувати порядок денний щодо звільнення всіх українських військовополонених та цивільних заручників Кремля. У Парламентській асамблеї Ради Європи опрацьовують відповідні резолюції.

Ми маємо чіткі цілі та завдання – звільнення цивільних та військових українців, які з 2014 року незаконно утримуються у в’язницях рф. У ПАРЄ вже зареєстрована резолюція, що стосується теми звільнення військовополонених. Також найближчим часом буде готовий текст стосовно цивільних у полоні. Ми зробили все можливе і з Координаційним штабом зі звільнення українців з полону, і з Офісом Президента, і з Офісом омбудсмена, і з МЗС, щоб голоси тих, хто чекає своїх родичів, і тих, хто був у полоні й зараз звільнений, звучали на одному з найбільших парламентських майданчиків – майданчику Ради Європи, де представлені 46 парламентів і урядів, – наголосив політикиня.

Водночас, за її словами, триває робота над впровадженням пунктів плану миру і ведеться підготовка до проведення другого Саміту миру.

Ми не збавляємо темпи. Нас чекає дуже цікавий осінній політичний сезон, – резюмувала депутатка.

Зауважимо, 30 липня уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомив, що нині Об’єднані Арабські Емірати відіграють головну роль у посередництві щодо повернення українських громадян з полону росіян.

26 березня Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні оприлюднила нові дані про тортури росіянами українських військовополонених та різке зростання кількості достовірних звинувачень у стратах полонених.

Голова ММПЛУ Даніель Белль повідомила, що кожен з раніше опитаних українських військовополонених розповідав, як російські військовослужбовці та посадовці катували їх у неволі, застосовуючи неодноразові побиття, електрошок, погрози розстрілу, тривалі стресові пози та імітацію розстрілу. Більш ніж половина з них зазнали сексуального насильства.

Більшість колишніх військовополонених також розповідали про страждання від того, що їм не дозволяли спілкуватися зі своїми родинами, та що вони були позбавлені належного харчування й медичної допомоги.

Окрім цього, ММПЛУ зафіксувала достовірні повідомлення про страту щонайменше 32 українських військовополонених у 12 окремих випадках у період з грудня 2023 року по лютий 2024 року, що значно більше, ніж за будь-який попередній період.

Читайте також: Щодня били, бо не хотів розмовляти російською: історія загиблого військовополоненого

29 травня уповноважена з прав людини РФ Тетяна Москальова звинуватила Україну в “надуманих вимогах” під час процесу узгодження обміну полоненими. Москальова заявила, що обмін військовополоненими між Росією та Україною призупинено на кілька місяців.

Читайте також: Багато іноземців не знають, що росіяни катують наших полонених – Спільнота родин Оленівки

Генеральний прокурор Андрій Костін заявив, що неофіційні розмови з військовими, які повернулись з російського полону, свідчать про те, що до 90% військовополонених піддаються катуванню і фізичному та моральному насиллю.

5 червня, під час свого виступу на Петербурзькому міжнародному економічному форумі, глава РФ Володимир Путін повідомив, що нині у російському полоні утримують 6 465 українських військовослужбовців.

Раніше представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Юрій Таранюк повідомив, що в російському полоні перебувають понад 8000 українців. Зазначалося, що понад 1600 з них – цивільні.

Тоді як 29 червня президент Володимир Зеленський повідомив, що за час війни з російського полону в Україну вдалось повернути вже 3 310 людей.

Уночі 2 жовтня росіяни завдали масованого удару по депо Укрзалізниці в Одесі.

Поблизу Радомишля на Підкарпатті відкрили навчальний полігон “Ліпа” для української армії, побудований Королівством Норвегія. Польща є країною-господарем полігону, котрий також буде також місцем обміну українським досвідом у протидії російським безпілотникам.

Ввечері 1 жовтня російські війська вдарили по центральній частині міста Балаклія. Ракета влучила в землю біля житлової п’ятиповерхівки.

Експорт російської пшениці у липні–вересні 2025 року знизився на 29 % у річному вимірі – до 10,9 млн тонн. На цьому тлі прогноз постачань пшениці на зовнішні ринки у 2025 році зменшено до 43,4 млн тонн, зазначили у Службі зовнішньої розвідки України.

1 жовтня через російський обстріл енергетичної інфраструктури у Київській області в місті Славутич на об’єктах ДСП “Чорнобильська АЕС” виникла надзвичайна ситуація.