Петро Порошенко про безпекові гарантії: «Єдиною стратегічною гарантією для України є членство в НАТО»

П’ятий президент України Петро Порошенко в інтерв’ю журналісту та публіцисту Віталію Портникову поділився своїм баченням необхідних безпекових гарантій для України та розповів про попередні зусилля щодо миротворчої місії.

За словами Порошенка, ключовим елементом мирного процесу є безпекові гарантії, а стратегічно прийнятним варіантом для України залишається членство в НАТО та дія статті 5 Вашингтонського договору.

“Якщо нас зараз не приймають, і 5 стаття не діє, ми маємо вимагати гарантії фінсько-шведського зразка до нашого вступу в НАТО”, – наголосив він.

Порошенко нагадав про спроби розгортання миротворчого контингенту у 2016–2017 роках, коли було досягнуто попередніх домовленостей у межах Мінського процесу та Нормандського формату. Зокрема, він вів переговори з лідерами Китаю та Німеччини.

“Сі Цзіньпін пообіцяв, що Китай не застосує право вето, незалежно від позиції Росії. Це була зустріч у Давосі”, – розповів політик. Водночас тоді виникла розбіжність з російською стороною: Путін наполягав на розміщенні миротворців на лінії зіткнення, тоді як Україна вимагала їхнього розташування на державному кордоні.

За словами Порошенка, реалізація миротворчої місії була відкладена через позицію Путіна, який пов’язував цей процес із результатами президентських виборів в Україні.

Окремо Порошенко висловив занепокоєння з приводу активного обговорення теми виборів під час війни.

“Я дуже занепокоєний, що влада почала виборчий процес. Формально я як лідер опозиції був би зацікавлений у виборах. Але це смерть для України”, – заявив він.

На його думку, збереження єдності політичних сил і суспільства є одним із ключових чинників успіху країни у війні.

  • Журналіст і публіцист Віталій Портников в етері “Радіо Свобода Україна” висловив власний прогноз щодо майбутнього нинішньої влади в Україні, наголошуючи на її відповідальності перед суспільством. На його думку, політична кар’єра лідерів, які прийшли до влади у 2019 році на хвилі популістських обіцянок, добігає свого закономірного кінця.

23 лютого міністр енергетики Денис Шмигаль під час презентації п’ятої оцінки завданих збитків і потреб у відновленні України (RDNA5) заявив, що нині загальна потреба у відновленні та модернізації енергетичного сектору на наступні десять років становить $90,6 млрд.

Колишній головнокомандувач ЗСУ, а нині посол України у Великій Британії Валерій Залужний заявив, що класична модель мобілізації більше не відповідає реаліям сучасного поля бою, як це продемонструвала повномасштабна війна.

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський різко відреагував на заяви Будапешта про намір заблокувати фінансову допомогу Україні. Йдеться про позицію Угорщини щодо кредиту ЄС у розмірі 90 мільярдів євро та вимогу відновити роботу нафтопроводу “Дружба”.

Напередодні четвертої річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну на будівлі посольства РФ у Сеулі з’явився великий банер із написом “Победа будет за нами”. Уряд Південної Кореї звернувся до російської сторони з вимогою прибрати його, однак у посольстві відмовилися це зробити.

Триває 1461-ша доба повномасштабної російсько-української війни. За цей час втрати військ РФ у живій силі (вбиті та поранені) сягнули понад 1,2 млн осіб.