Підрозділи Сил оборони посилить роботизований комплекс «Лють»
Джерело: пресслужба Міноборони
Міноборони допустило до експлуатації у підрозділах Сил оборони України наземний роботизований комплекс “Лють” українського виробництва, призначений для виконання широкого спектра завдань у складних умовах. Зокрема, для ведення спостереження та вогневої підтримки дій наших підрозділів.
Роботизований комплекс випробований у реальних бойових умовах. Робот озброєний кулеметом калібру 7.62 і додатковим обладнанням, завдяки якому може виявляти та уражати цілі як удень, так і вночі.
Як зауважили, НРК досить компактний – поміщається у кузов військового пікапа, оснащений безшумним електричним двигуном. Місткості акумуляторів вистачає на досить тривалий час роботи. Комплекс має високий кліренс, що дозволяє стабільно пересуватися по місцевості зі складним рельєфом. Також “Лють” працює за широкого діапазону температур.
Оператор керує комплексом із захищеної позиції, не наражаючись на небезпеку. Головне завдання наземних роботів – посилити наші підрозділи та замінити солдата на найнебезпечніших ділянках, — мовиться у повідомленні.
Раніше відомство допустило до експлуатації у військах бронеавтомобіль “Джура”, призначений для виконання різних тактичних завдань.
Нагадаємо, Міністерство оборони України уклало два нові контракти з українськими підприємствами оборонно-промислового комплексу на загальну суму майже 5 мільярдів гривень. Відповідне підписання угод відбулося під час робочої поїздки Президента Володимира Зеленського та міністра оборони Рустема Умєрова.
Також повідомляли, що в Україні стартувало серійне виробництво роботів Ratel Н, здатних транспортувати одночасно двох поранених з поля бою.
Окрім того, стало відомо, що в Україні активно створюють і використовують новітню зброю. Завдяки прагненню перехитрити ворога і великим інвестиціям, Україна стає центром для розробки автономних дронів та іншого озброєння.
Також українська військова промисловість запустила серійне виробництво безпілотників-камікадзе, які можуть вражати цілі на відстані понад 1000 кілометрів.
- Міноборони розпочало випробування спеціальних модульних бронежилетів для потреб Військово-морських сил та інженерних військ ЗСУ.
- У Міністерстві оборони України почали тестування тканин для антитепловізійної накидки (пончо), яка має маскувати військових та техніку від ворога.
- Міністерство оборони України затвердило другий зразок бронежилета для жінок-військовослужбовиць.
- Міністерство оборони України затвердило зразок-еталон літнього польового костюма для жінок-військовослужбовиць ЗСУ. Відтепер жіночу літню польову форму офіційно поставлено на забезпечення.
28 квітня глава європейської дипломатії Кая Каллас закликала країни-партнери в Південно-Східній Азії не звертатися до Росії за постачанням нафти у спробах подолати масштабний дефіцит пального, спричинений конфліктом на Близькому Сході.
Європейський Союз заявив про готовність запровадити санкції через розвантаження зерна з тимчасово окупованих українських територій в ізраїльських портах.
З 28 квітня влада Краснодарського краю РФ запровадила режим надзвичайної ситуації регіонального рівня через пожежу на нафтопереробному заводі.
Чехія поінформувала Раду Європи про готовність приєднатися до Розширеної часткової угоди, необхідної для запуску Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.
Від початку повномасштабного вторгнення Сили оборони у понад 2,5 раза збільшили дальність deep strike по глибокому тилу Росії. Якщо в 2022 році вдалося уразити воєнний обʼєкт приблизно за 630 км, то нині українські далекобійні засоби успішно нищать воєнну машину ворога на відстані близько 1 750 км.