Пісторіус: Питання миротворців ФРН в Україні залишається відкритим

Джерело: DW

5 грудня міністр оборони ФРН Борис Пісторіус заявив, що питання про можливу участь військовослужбовців Німеччини у миротворчій місії в Україні після закінчення війни залишається відкритим,

Ми готуємося, опрацьовуємо сценарії, але робимо це конфіденційно, — сказав Пісторіус, додаючи, що зараз не час публічно обговорювати такі сценарії.

Тим самим Пісторіус зреагував на пропозицію міністерки закордонних справ ФРН Анналени Бербок, котра викликала різку критику з боку голови Християнсько-демократичного союзу (ХДС) та кандидата в канцлери ФРН Фрідріха Мерца. Її слова були витлумачені насамперед у німецьких ЗМІ як підтримка ідеї участі Німеччини у миротворчій місії. Мерц назвав безвідповідальним заняттям “поширювати такі спекуляції зараз”.

За словами Пісторіуса, відповідь на питання про військову участь бундесверу в миротворчій місії в результаті залежатиме від “умов, що складатимуться”.

Наразі є багато “якщо” і “у разі”. Якщо буде досягнуто миру, і якщо потім хтось – хто б це не був – запропонує миротворчі заходи з використанням військових засобів, то це залежатиме від характеру мандата, його обсягу, вимог, а також від згоди сторін, що нині воюють, — пояснив глава німецького Міноборони.

Напередодні канцлер ФРН Олаф Шольц заявив у бундестазі, що обговорювати можливу участь Німеччини у миротворчій місії в Україні “не доречно”.

Шольц на нинішньому етапі виключив участь військових Бундесверу в Україні, назвавши нещодавню заяву глави МЗС Анналени Бербок “дипломатичною відповіддю” на гіпотетичне запитання.

Напередодні, під час зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів НАТО, міністерка закордонних справ Анналена Бербок зауважила, що німецькі військові можуть бути залучені в Україні у складі миротворчої місії, якщо буде досягнута домовленість про припинення вогню і контроль за її виконанням.

За її словами, окрім членства у НАТО гарантією безпеки України може стати присутність іноземних військових у ролі миротворців, які б забезпечували припинення вогню між сторонами.

Коментуючи заяву Бербок, канцлер Шольц назвав її слова спробою “дипломатичної відповіді” на “гіпотетичне питання”.

Раніше Le Monde інформувала про те, що Франція та Британія планують очолити військову коаліцію в Україні та відновили дискусії про можливе розміщення своїх військ в Україні.

Згодом високопосадовець НАТО підтвердив, що Франція та Велика Британія розмірковують над тим, аби розмістити свої війська в Україні.

Днями п’ятеро французьких депутатів від різних політичних груп звернулися до міністра оборони країни Себастьяна Лекорню із закликом відправити військових інструкторів в Україну.

Також президент Франції Емманюель Макрон наголосив на спільному усвідомленні європейськими країнами необхідності бути готовими до можливого нападу Росії у найближчі роки. Макрон під час зустрічі з лідерами парламентських фракцій заявив, що підтримка Києва з боку Франції “не має меж”, а стосовно союзників він сказав, що їм час активізуватися й “не бути боягузами”.

Згодом він знову висловився щодо відправлення військ своєї держави в Україну. Пізніше він повторив власну заяву. Макрон заявив про готовність відправити французьких військових до України, якщо війська РФ просунуться до Києва чи Одеси.

У червні стало відомо, що Франція продовжує тренувальну місію в Україні: кілька союзників отримали запрошення направити своїх військових у зону бойових дій для підготовки українських армійців. Список країн показує, як ініціатива розділяє західних прихильників.

У російській держдумі негативно зреагували на нещодавні заяви президента Франції Емманюеля Макрона щодо ймовірності відправки французьких військових в Україну.

Президента України закликали вшанувати пам’ять, надавши звання Героя України посмертно операторці FPV-дронів 82-ї десантно-штурмової бригади ЗСУ Катерина Троян на псевдо “Мяу”, котра загинула на Донеччині під час виконання бойового завдання.

У тимчасово окупованому Криму ФСБ РФ порушила справу проти Сергія Соломка – колишнього командира спецназу МВС, котрий брав участь у розгоні Майдану та перейшов на бік Росії.

Рада Європейського Союзу 16 червня ухвалила рішення продовжити санкції, запроваджені ЄС у відповідь на незаконну анексію Криму та міста Севастополь Російською Федерацією, до 23 червня 2026 року.

З початку 2025 року Сили оборони вже знищили 19 421 одиницю автомобільної техніки російської армії, відзначив Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський.

Повернення викрадених Росією українських дітей, тиск на Кремль, післявоєнна відбудова України та переслідування втікачів від правосуддя – ці та решта питань стали ключовими темами офіційного візиту президента України Володимира Зеленського до Австрії. Зокрема Відень підтвердив готовність стати посередником у діалозі з Москвою, а також підписав із Києвом низку угод у сферах безпеки, сільського господарства, регіонального співробітництва й реконструкції.