Південна Корея, Японія та Китай погодилися «якнайшвидше» провести тристоронній саміт
Джерело: Reuters
26 вересня високопоставлені дипломати Південної Кореї, Китаю та Японії домовилися, що лідери їхніх країн зустрінуться у “якнайшвидший зручний час”, сигналізуючи про відновлення дипломатичного співробітництва.
Три країни погодилися щорічно проводити саміт, починаючи з 2008 року, щоб сприяти регіональній співпраці, однак ініціатива була зруйнована двосторонніми суперечками та пандемією COVID-19. Останній саміт відбувся у 2019 році.
У заяві Міністерства закордонних справ Сеула зазначили, що конкретні дати зустрічі залишаються на стадії обговорення. Південна Корея запропонувала провести саміт наприкінці грудня.
Міністерка закордонних справ Японії Йоко Камікава заявила, що три країни поділяють прагнення відновити переговори на високому рівні, включаючи саміти, “якнайшвидше”.
Зауважується, що переговори мають на меті заспокоїти стурбованість Пекіна відносно зміцнення співпраці Токіо та Сеула з Вашингтоном.
Тристоронні саміти між сусідніми країнами традиційно проводяться за участю прем’єр-міністра Китаю, одначе, Південна Корея також наполягає на окремому візиті глави держави Сі Цзіньпіна.
Також стало відомо, що у межах політики нормалізації двосторонніх відносин Китай та США створили дві робочі групи, зокрема економічну та фінансову, для забезпечення тіснішої комунікації між фінансово-економічними блоками їхніх урядів.
- 20 вересня у своєму зверненні до Генеральної Асамблеї ООН президент Південної Кореї Юн Сок Йоль заявив, що його країна спільно зі своїми союзниками “не буде стояти осторонь”, якщо Північна Корея отримає допомогу Росії.
- 7 вересня керівники оборонних відомств США, Південної Кореї та Японії спільно засудили нещодавнє випробування ракет Північною Кореєю та погодилися прискорити співпрацю у сфері відстеженні ракет.
- 16 липня Сполучені Штати Америки, Японія та Південна Корея провели спільні військово-морські навчання з протиракетної оборони.
- Уряд США запровадив нові санкції проти п’яти російських та 11 китайських компаній через їх роль у постачанні компонентів для безпілотників, які використовувалися під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Президент Чехії Петр Павел попередив, що “поганий мир” для України матиме наслідки для Європи на десятиліття.
Нафтогазові доходи Росії, на які припадає близько п’ятої частини всіх надходжень до російського бюджету, у травні зростуть на 39% у річному вимірі — до 700 млрд рублів ($9,8 млрд). Про це свідчать опубліковані в середу розрахунки Reuters. Зростанню сприяє глобальне ралі цін на нафту, спричинене війною в Ірані.
20 травня Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Альянс стежить за ядерними навчаннями Росії.
Міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що Україна має точніше визначати цілі для ударів по території Росії, аби не створювати загроз для країн НАТО та не давати РФ підстав для ескалації чи гібридних провокацій.
У квітні золотий запас Росії скорочувався четвертий місяць поспіль, відзвітував 20 травня Центробанк РФ.