Південна Корея, Японія та Китай погодилися «якнайшвидше» провести тристоронній саміт
Джерело: Reuters
26 вересня високопоставлені дипломати Південної Кореї, Китаю та Японії домовилися, що лідери їхніх країн зустрінуться у “якнайшвидший зручний час”, сигналізуючи про відновлення дипломатичного співробітництва.
Три країни погодилися щорічно проводити саміт, починаючи з 2008 року, щоб сприяти регіональній співпраці, однак ініціатива була зруйнована двосторонніми суперечками та пандемією COVID-19. Останній саміт відбувся у 2019 році.
У заяві Міністерства закордонних справ Сеула зазначили, що конкретні дати зустрічі залишаються на стадії обговорення. Південна Корея запропонувала провести саміт наприкінці грудня.
Міністерка закордонних справ Японії Йоко Камікава заявила, що три країни поділяють прагнення відновити переговори на високому рівні, включаючи саміти, “якнайшвидше”.
Зауважується, що переговори мають на меті заспокоїти стурбованість Пекіна відносно зміцнення співпраці Токіо та Сеула з Вашингтоном.
Тристоронні саміти між сусідніми країнами традиційно проводяться за участю прем’єр-міністра Китаю, одначе, Південна Корея також наполягає на окремому візиті глави держави Сі Цзіньпіна.
Також стало відомо, що у межах політики нормалізації двосторонніх відносин Китай та США створили дві робочі групи, зокрема економічну та фінансову, для забезпечення тіснішої комунікації між фінансово-економічними блоками їхніх урядів.
- 20 вересня у своєму зверненні до Генеральної Асамблеї ООН президент Південної Кореї Юн Сок Йоль заявив, що його країна спільно зі своїми союзниками “не буде стояти осторонь”, якщо Північна Корея отримає допомогу Росії.
- 7 вересня керівники оборонних відомств США, Південної Кореї та Японії спільно засудили нещодавнє випробування ракет Північною Кореєю та погодилися прискорити співпрацю у сфері відстеженні ракет.
- 16 липня Сполучені Штати Америки, Японія та Південна Корея провели спільні військово-морські навчання з протиракетної оборони.
- Уряд США запровадив нові санкції проти п’яти російських та 11 китайських компаній через їх роль у постачанні компонентів для безпілотників, які використовувалися під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
30 січня президент Володимир Зеленський підписав Закон 4188-IX “Про внесення змін до Закону України “Про природно-заповідний фонд України” щодо забезпечення збереження територій та об’єктів природно-заповідного фонду”.
Бюджетний комітет Німеччини закликав міністра фінансів Йорга Кукіса схвалити додаткові 3 мільярди євро (3,13 мільярда доларів) військової допомоги Україні, повідомили джерела.
Для завершення війни проти України необхідно тиснути на Росію, адже саме Москва виступає агресором, наголосила глава дипломатії Європейського Союзу Кая Каллас. Вона зазначила, що США повністю поділяють цю думку.
Хмельницька обласна рада має намір витратити 645 тисяч гривень на висвітлення своєї діяльності у 2025 році, повідомила пресслужба у відповідь на інформаційний запит ІМІ.
Глава РФ Володимир Путін неодноразово нахвалював міжконтинентальну балістичну ракету “Сармат”, стверджуючи, що “аналогів у світі немає”, і кілька років обіцяв, що ось-ось поставить її на бойове чергування. Пропагандисти Путіна погрожували за допомогою “Сармата” стерти Велику Британію та Страсбург, де знаходиться Європарламент. Проте низка випробувань завершилася провалом: Росія не має необхідних компетенцій для створення таких ракет, якими ще за радянських часів займалися українські конструкторські бюро, повідомляють експерти.