Польща проведе безпековий саміт з Україною та країнами Балтії
Джерело: Wnp.pl
10-11 червня спікери парламентів Польщі, України та країн Балтії проведуть саміт з питань безпеки у польському місті Білосток.
Спікер Сейму Шимон Головня акцентував, що це стане сигналом, що ці країни “стоять разом”.
Польська сторона запросила представників сусідніх країн для обговорення питань спільної безпекової ситуації, також обговорять “відроджену” співпрацю партнерських органів місцевого самоврядування між країнами. Запрошення відвідати Білосток прийняли усі спікери.
Польське місто Білосток обрали через близьке розташування до кордону з РБ та Литвою, де зустрічаються як можливості, так і загрози, перед якими постають країни-союзниці.
Зауважимо, нещодавно міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш поінформував, що Варшава вирішила збільшити кількість своїх військ на сході у прикордонних районах через загрозу з боку РФ та РБ. Посилення присутності армії передбачено у Вармінсько-Мазурському, Підляському, Люблінському та Підкарпатському воєводствах.
1 травня у межах навчань НАТО Steadfast Defender 2024 здійснюватимуть перекидання військової техніки на північ країни, зокрема до кордонів з Калінінградською областю РФ.
Також у Генштабі Збройних сил Польщі поінформували, що польські пілоти відпрацювали посадку бойових літаків на дорозі поблизу кордону з РФ.
Раніше у Міноборони Польщі повідомили про дислокування нової військової частини в місті Чарна-Білостоцька, що за 30 км від кордону з РБ.
Своєю чергою, посли країн Балтії заявили, що НАТО має бути готове до того, що Росія розпочне “екзистенційну” війну проти країн Балтії, “замасковану хуртовиною дезінформації”.
НАТО розпочало найбільші військові навчання з часів Холодної війни, репетируючи, як американські війська можуть посилити європейських союзників у країнах, що межують з Росією, та на східному фланзі альянсу, якщо розгориться конфлікт із “майже рівним” противником.
Близько 90 000 військовослужбовців мають приєднатися до навчань Steadfast Defender 2024, що триватимуть до травня, повідомив Головнокомандувач Альянсу Кріс Каволі.
У НАТО повідомили, що візьмуть участь понад 50 кораблів від авіаносців до есмінців, а також понад 80 винищувачів, гелікоптерів і безпілотників і щонайменше 1100 бойових машин, включаючи 133 танки та 533 бойові машини піхоти.
Каволі додав, що на навчаннях відпрацьовуватимуть виконання регіональних планів НАТО, перших оборонних кроків, які альянс розробив за десятиліття, в яких детально описано відповідь на атаку Росії.
Головний стратегічний документ Альянсу визначає Росію як найбільш значну та пряму загрозу безпеці членів НАТО.
У жовтні 2023 року призначена Конгресом двопартійна комісія зі стратегічної політики заявила, що Сполучені Штати повинні підготуватися до можливих одночасних воєн з Росією та Китаєм, розширивши свої звичайні Збройні сили, зміцнивши альянси та пришвидшивши програму модернізації ядерного озброєння.
5 червня парламент Словаччини ухвалив резолюцію, котрою закликав уряд країни не підтримувати нові санкції проти Росії. Документ ініціювала проросійська Словацька національна партія. Опозиція проігнорувала голосування.
Після зустрічі з прем’єр-міністром Денисом Шмигалем та урядовцями лідер “Євросолідарності” Петро Порошенко заявив про критичний дефіцит фінансування української армії й незадовільну ситуацію з будівництвом фортифікацій. Він закликав негайно скоротити популістські видатки й переорієнтувати державний ресурс на оборону.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували оперативну ситуацію на фронті станом на 16:00 5 червня. Від початку доби на фронті відбулося 99 бойових зіткнень.
4 червня у Тернополі зустріли тіло Дмитра Хоми, який був бойовим медиком “Сталевої сотні” 2-го стрілецького батальйону 67-ї окремої механізованої бригади.
Вночі 5 червня росіяни завдали ударів по Харкову ракетою та безпілотниками. Внаслідок атаки постраждали 19 людей, серед яких семирічний хлопчик, дев’ятирічна дівчинка, дві 13-річні дівчини та вагітна жінка.