Порошенко назвав три складові збереження держави: ЗСУ, фортифікації, енергетика

Джерело: Петро Порошенко/Facebook

17 квітня лідер фракції “Європейська Солідарність” Петро Порошенко наголосив, що концентрація ресурсів для зміцнення ЗСУ, зведення фортифікаційних споруд та децентралізація енергетики разом становлять ключові умови для збереження держави.

Порошенко зазначив, що перший пріоритет – оборона держави і підтримка ЗСУ.

Протягом минулого тижня ми передали новітні і дуже ефективні системи кіберзахисту, системи РЕБ, які дуже добре проявили себе на східному фронті. Ще п’ять виробів “Ай-Петрі” передано військам, і сьогодні взялися до виконання бойових завдань – по всій смузі аж до Вугледара і Часового Яру. Думаю, що щільність буде тільки зростати. Загальна кількість, яку буде передано до початку травня, становитиме 20 одиниць, – заявив політик.

Він також повідомив, що “Євросолідарність” готує зміни до закону про мобілізацію, який 16 квітня підписав президент. Зміни зокрема стосуватимуться позицій щодо звільнення військовослужбовців – так званої демобілізації, забезпечення ротації, фінансування і обов’язкового забезпечення всім необхідним мобілізованих українських воїнів. Депутати вимагають звіту Мінфіну, Міноборони, Уряду про те, що гарантовано кожен мобілізований не тільки пройде необхідне навчання, а й буде забезпечений зброєю, боєприпасами, бронежилетом, кевларовим шоломом, системами РЕБ, тепловізорами і всім тим, що вкладається в натівську систему Save Soldier – “Збережи воїна”. Прийняття аналогічної системи у ЗСУ вимагатимуть й українські політики.

Окрім цього, Порошенко наполягає на створенні ТСК щодо будівництва фортифікаційних споруд.

Мене не цікавлять фоточки і відосики з одного ВОПа або РОПа. Мене цікавить, щоб на ділянках фронту від Часового Яру до Авдіївки і Мар‘їнки, від Куп‘янська до Вугледара ми мали другу, третю лінію оборони для того, щоб наші воїни могли відійти на заздалегідь підготовлені позиції і зупинити ворога, – наголосив п’ятий президент.

Політик зауважив, що для забезпечення ефективного функціонування економіки ключовою є енергетика. Саме з функціонування економіки ми заробляємо кошти, завдяки яким фінансується армія. Інших джерел фінансування армії для України нині не існує.

Він закликав владу вже зараз готуватися до наступного опалювального сезону, який може бути набагато складнішим, аніж зима 2022-2023 року.

Ми маємо захистити трансформаторні підстанції і розподільні потужності. У першу чергу треба звернути увагу на розподільні системи АЕС. Я також хочу наголосити, що пропозиції, які зараз лунають від Мінінфраструктури, Міненерго, від Енергоатому – всі вільні кошти спрямувати на добудову двох енергоблоків Хмельницької АЕС – це не просто тупість, а вже дуже близько до диверсії. Тому що атомні енергоблоки будуються в найкращому випадку декілька років, а може навіть і десятиліття, – обурився Петро Порошенко.

Водночас додав, що ресурси мають бути спрямовані на захист, на дубляж енергетичних мереж і на децентралізацію електроенергетики. Це не тільки генератори, газові турбіни. Закликав розглянути позицію щодо потужностей зберігання, накопичення – сучасні світові технології готові запропонувати Україні таку можливість як для об’єктів промислової інфраструктури, так і для лікарень, шкіл, медичних закладів, закладів освіти.

Він також закликав парламент забезпечити ухвалення законів, необхідних для початку вступних переговорів України з Євросоюзом.

Найоптимістичнішим сценарієм є червень 2024 року. Для нас це дуже важливо, ми маємо отримати це рішення в цьому півріччі і до виборів в Європейський парламент. Ми вимагаємо, щоб парламент виконав все своє “домашнє завдання”, – пояснює голова фракції.

Окрім цього, політик переконаний, що потрібно негайно змінювати комунікаційну стратегію держави, говорити населенню правду і пояснювати рівень загрози, розпочати пряму трансляцію засідань парламенту, допустити туди журналістів і забезпечити право українського народу на правду.

Ми маємо об’єднатися для того, щоб захистити і зберегти країну, – вважає Порошенко.

Раніше прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що від початку 2024 року з резервного фонду держбюджету уряд виділив 20 мільярдів гривень на фортифікації. Зокрема, для будівництва фортифікаційних споруд у Харківській області – 3,9 млрд грн, для Запорізької області – 1,3 млрд грн, для Донецької області – 1,2 млрд грн, для Херсонської області – понад 1,2 млрд грн.

Очільник уряду наголосив, що будівництво міцних захисних рубежів – одна з головних цілей оборонної політики. Також прем’єр-міністр зауважив, що рубежі зводяться коштом резервного фонду державного бюджету, за кошти місцевих бюджетів, коштом військового ПДФО та за благодійні кошти на спецрахунку НБУ.

Проте, вже 2 квітня, Кабінет міністрів України виділив додаткові 5,6 млрд грн на зміцнення оборонних рубежів. З них 1,1 млрд грн – для зведення фортифікацій у Донецькій області, понад 1 млрд грн – для Запорізької області, 1,5 млрд грн – для Сумщини та 300 і 400 млн грн для Миколаївщини та Херсонщини відповідно.

11 березня президент Володимир Зеленський провів засідання Ставки Верховного Головнокомандувача. Окрім ситуації на полі бою та забезпечення ЗСУ боєприпасами, обговорили зведення нових оборонних рубежів.

Лідер фракції “Європейська Солідарність” Петро Порошенко представив розробку нової системи радіоелектронної боротьби, що потенційно має протистояти російським безпілотникам.
Петро Порошенко підготував для українських військових дві тисячі FPV-дронів.
31 березня командувач Сухопутних військ ЗСУ Олександр Павлюк запевнив, що з часу деокупації Київщини довкола столиці збудували близько тисячі кілометрів оборонних споруд і три кільця оборони. Також війська посилили Чорнобильський напрямок.
Голова Київської обласної військової адміністрації Руслан Кравченко повідомив, що Київщина продовжує нарощувати роботи з облаштування фортифікаційних споруд.
При Міністерстві оборони України створено Міжвідомчу робочу групу, яка вивчатиме проблемні питання з будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд та вчасно реагуватиме на них.