Президент Ірану відмовився чекати на Путіна, який запізнився на переговори
Джерело: Iran International
Президент Росії Володимир Путін спізнився на зустріч з главою Ірану Масудом Пезешкіаном, котрий приїхав до Москви з візитом 17 січня.
Глава Ірану спільно з делегацією прибув до Кремля на запланований час, однак там повідомили, що Путін ще не готовий. Джерело розповіло, що Пезешкіана запросили до зали очікування, однак, він вирішив поїхати до готелю під приводом молитви. Згодом іранський лідер повернувся на зустріч з Путіним, котру відтермінували майже на годину.
Під час візиту Пезешкіана до Москви, РФ та Іран підписали договір про стратегічне партнерство. Путін назвав угоду “проривною” і наголосив, що вона містить амбіційні завдання, спрямовані на зміцнення двосторонньої співпраці в різних сферах, включаючи оборону та безпеку.
Однак цей документ не передбачає жодних військових зобов’язань, зокрема у разі нападу на одну з країн, на відміну від аналогічного, підписаного між Росією та Північною Кореєю.
Запізнення на зустрічі характерні для президента Росії. Путін не раз змушував світових лідерів чекати. Наприклад, перед цим двічі постала колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель. Зокрема, через шестигодинну затримку під загрозою зриву опинилась зустріч в жовтні 2014 року, присвячена ситуації в Україні. Лідери Японії, Монголії та Ізраїлю також змушені були чекати по кілька годин, а в 2012 році тодішньому президенту США Бараку Обамі довелося коригувати свої плани через затримку свого візаві на 40 хвилин. Путін запізнився навіть на зустріч з королевою Великої Британії Єлизаветою II у 2003 році та з Папою Римським у листопаді 2013 року. Тоді “Московський комсомолець” вийшов з заголовком “Путін змусив чекати намісника Бога”. Не прийшов він вчасно і на зустріч з Дональдом Трампом під час його першого президентського терміну у 2018 році. Однак той, можливо передбачаючи це, з’явився ще пізніше, змусивши самого Путіна чекати 20 хвилин.
- Глава РФ Володимир Путін та президент Ірану Масуд Пезешкіан 17 січня підписали у Москві угоду про всеосяжне партнерство, котра регулюватиме двосторонні відносини на найближчі 20 років. Однак, документ не включає визнання тимчасово окупованого Росією Криму, а також інших ТОТ.
- Москва надала розвідувальну інформацію Тегерану за кілька годин до початку ізраїльської атаки на Іран.
- Хоссейн Шамхані, батько якого є ексміністром оборони Ірану та головним радником верховного лідера аятоллі Алі Хаменеї, став основною людиною, яка займається постачанням іранської зброї до Росії.
США вирішили ще на 30 днів продовжити дію винятку із санкцій щодо морських поставок російської нафти. У Вашингтоні пішли на цей крок після звернень кількох держав, які попросили більше часу для закупівлі енергоносіїв із РФ.
Європейський Союз розглядає кандидатури ексканцлерки Німеччини Ангели Меркель, колишнього прем’єра Італії Маріо Драгі та президента Фінляндії Александра Стубба для переговорів з Росією щодо завершення війни проти України.
Українців попередили про обмежений термін використання коштів, накопичених у межах програми “Національний кешбек”. У Міністерстві економіки заявили, що всі невикористані суми після 30 червня повернуться до державного бюджету.
Міністерка закордонних справ Латвії Байба Браже закликала посилити підтримку України та тиснути на Росію, відзначивши, що російська армія “застрягла на Донбасі”.
Словаччина планує укласти з Азербайджаном довгострокову угоду про постачання природного газу терміном щонайменше на десять років. У Братиславі заявляють, що прагнуть зменшити залежність від російських енергоносіїв після рішення ЄС відмовитися від імпорту газу з РФ.