Президент підписав закон про зменшення призовного віку до 25 років

Джерело: картка законопроєкту

2 квітня президент Володимир Зеленський Закон про внесення змін до Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”, що передбачає зменшення призовного до 25 років.

Проєкт Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу” розроблено за ініціативою Головнокомандувача ЗСУ з метою зменшення граничного віку перебування громадян на військовому обліку призовників з 27 до 25-річного віку.

Верховна Рада проголосувала за документ у травні 2023 року. Ініціатор документа – глава Кабміну Денис Шмигаль.

Зокрема, вносять зміни до статей 15, 18, 181, 37 Закону України, спрямованих на зменшення призовного віку для громадян з 27 до 25-річного віку.

Розробку документа викликано необхідністю зменшення граничного віку перебування громадян на військовому обліку призовників.

У картці законопроєкту зауважили, що на теперішній час, під час дії у державі правового режиму воєнного стану, необхідності в тривалому перебуванні громадян (до 27 річного віку) на військовому обліку призовників немає.

Переважна кількість громадян отримує відстрочку від призову на строкову військову службу при досягненні ними 18-річного віку. Більшість із них – для здобуття освіти.

Їх навчання, як правило, триває протягом 4 – 6 років, залежно від отриманого рівня вищої освіти (бакалавр, магістр), яке закінчується під час досягнення ними 22 – 24 річного віку.

Тому, попри зменшення граничного призовного віку до 25 років, призовні комісії матимуть достатньо часу (1 – 3 роки) на реалізацію виконання громадянами України військового обов’язку та призову їх на строкову військову службу.

Також наголошується, що перебування громадян на військовому обліку призовників до 27 років та необхідність щорічного прибуття їх до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з метою підтвердження права на відстрочку від призову, а також проходження медичних оглядів (обстежень) призводить до значних фінансово-матеріальних витрат.

Окрім цього, тривале перебування громадян на військовому обліку призовників під час дії воєнного стану вважається недоцільним, враховуючи те, що значна чисельність придатних до військової служби громадян, які не мають статусу військовозобов’язаних, не може бути залучена до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Передбачається, що реалізація Закону унормує питання щодо поповнення мобілізаційного людського резерву як складової військового резерву людських ресурсів, структуру якого затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 листопада 2014 року № 607, шляхом взяття на військовий облік військовозобов’язаних громадян України, які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників.

Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Кабмін має протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом:

  • привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
  • забезпечити приведення у відповідність із цим Законом нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.

30 січня Кабінет Міністрів України, як суб’єкт законодавчої ініціативи, зареєстрував у Верховній Раді України проєкт Закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку”.

Нещодавно The Economist зазначили, що провал мобілізації та запізнення зі зведенням фортифікаційних споруд зокрема призвели до нинішньої ситуації на полі бою. Також сенатор-республіканець Ліндсі Грем, під час візиту до Києва 18 березня, закликав українських законодавців швидше ухвалити законопроєкт про мобілізацію.

Натомість новий законопроєкт про мобілізацію має на меті оновити законодавчу базу країни напередодні ймовірної хвилі призову цього року, під час якої можуть мобілізувати до 500 000 осіб. За оцінками, зараз на полі бою розгорнуто близько 330 000 військових.

  • Начальник відділу організації прикордонного контролю Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України, полковник Ігор Матвійчук повідомив, що за добу близько 6 тис. чоловіків призовного віку перетинають кордон на виїзд з України.
  • Зниження призовного віку в Україні дозволить забезпечити відпочинок військовослужбовцям, які з початку повномасштабної війни стоять на захисті держави, однак це створить довгострокові ризики для підтримки чисельності населення країни.
  • Міністр оборони ФРН Борис Пісторіус прискорює відновлення обов’язкової військової служби в Німеччині. Згідно з інформацією видання, він доручив “до 1 квітня представити варіанти моделі німецької військової служби, яка робить масштабований, адаптований до загроз внесок у національну стійкість”.
  • Литва та Естонія закликали НАТО розглянути усі варіанти у випадку можливого збройного протистояння з Росією, включаючи призов до армії та введення спеціального податку на оборону, а також різке збільшення військових витрат.
  • Стало відомо, що від загальної кількості українців, що перебувають під тимчасовим захистом ЄС, найбільше жінок – 46,1%. Натомість кількість дітей — 33,2%, тоді як кількість дорослих чоловіків-переселенців досягає 20,7%.
  • Також кожен п’ятий дорослий біженець з України, що перебувають у Польщі, є чоловіком. Це випливає з даних дослідження, опублікованого Національним банком Польщі.
  • Президент України Володимир Зеленський прокоментував процес мобілізації в Україні, зазначивши, що на період війни “демобілізації не існує”.
  • У грудні 2023 року депутат Бундестагу від партії ХДС з оборонної та зовнішньої політики Родеріх Кізеветтер зауважив, що лише у Німеччині зараз перебуває “до десяти дивізій” українських чоловіків, котрі можуть допомогти своїй країні у війні проти РФ. Так, лише у Німеччині офіційно проживає близько 190 тисяч чоловіків з України призовного віку.

Під час евакуаційного рейсу з Покровська Донецької області до Рівненщини у жінки почалися перейми.

У Центрі стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки спростували “передбачення” з TikTok щодо того, що війна звершиться 18 травня.

Подружжя агентів ФСБ, яке скоригувало ракети РФ на лікарню в Херсоні, засудили до 15 років ув’язнення.

Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив у четвер, 25 квітня, що ризик військових інцидентів на білорусько-українському кордоні – досить високий.

У Миколаєві сталася трагедія під час завантаження боєприпасів, внаслідок якої загинули двоє військовослужбовців Збройних Сил України, ще двоє отримали поранення. Державне бюро розслідувань (ДБР) розпочало кримінальне провадження за фактом інциденту, що стався 24 квітня 2024 року.