Президент Угорщини підписав документ про вступ Швеції до НАТО

Джерело: Reuters

5 березня президент Угорщини Тамаш Шуйок підписав ратифікацію вступу Швеції до військового блоку НАТО, відкривши шлях для країни стати 32-м членом Альянсу найближчими днями.

Стокгольм відмовився від політики позаблоковості заради більшої безпеки в межах Організації Північноатлантичного договору після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році.

Це надзвичайно важливо, і я сподіваюся, що тепер ми станемо членами, і це буде не питання тижнів, а питання днів, – заявив міністр оборони Швеції Пал Йонсон. – Це буде добре для Швеції і це буде добре для НАТО. Це буде добре для стабільності в усьому євроатлантичному регіоні, щоб Швеція могла стати повноправним членом НАТО.

Більшість країн НАТО схвалили заявку Швеції швидко після її подання в травні 2022 року, але Туреччина та Угорщина затримали процес, незадоволені сприйняттям Швецією курдських сепаратистів і критикою уряду Угорщини.

Приєднання Фінляндії минулого року, а незабаром і Швеції, яка не перебувала у стані війни з 1814 року, є найзначнішим розширенням НАТО відтоді, як блок прийняв членів зі Східної Європи після розпаду Радянського Союзу в 1991 році.

Приєднання є ударом для президента РФ Володимира Путіна, і РФ тепер зіштовхується з майже безперервним ланцюгом членів НАТО на її заході.

2 березня спікер парламенту Угорщини Шандор Лежак підписав ратифікацію вступу Швеції до НАТО та переслав закон до офісу президента для оприлюднення.

26 лютого парламент Угорщини схвалив членство Швеції в НАТО – майже через два роки після того, як історично нейтральна країна подала заявку на приєднання до західного військового альянсу, поклавши у такий спосіб кінець тривалим дипломатичним суперечкам.

Президент США Дональд Трамп заявив, що Китай погодився замовити 200 літаків Boeing, що стане першою закупівлею китайською стороною американських пасажирських літаків майже за десятиліття.

Стримінг Disney+ працює над новим серіалом про дружнього привида Каспера. Проєкт перебуває на ранній стадії розробки й задуманий як сучасне переосмислення класичної історії.

Колишній президент Європейського центрального банку Маріо Драгі заявив, що Європа опинилася в новій геополітичній реальності, де більше не може повністю покладатися на США. Він закликав ЄС прискорити рішення у сфері безпеки, енергетики та штучного інтелекту.

Україна ініціює засідання Ради Безпеки ООН через останню масовану атаку на Київ у ніч на 14 травня. Відповідне доручення дав глава МЗС Андрій Сибіга.

Міністерка закордонних справ Угорщини Аніта Орбан заявила російському послу, що Будапешт вимагає негайного припинення атак на цивільне населення України. Зустріч відбулася після російського удару по Закарпаттю, яке населяє угорська громада.