Президент Вірменії підписав закон про націоналізацію компанії російського мільярдера
Джерело: пресслужба президента Вірменії
8 липня президент Вірменії Ваагн Хачатурян підписав закони щодо націоналізації ЗАТ “Електричні мережі Вірменії” проросійського бізнесмена Самвела Карапетяна.
Відповідно до ухвалених правок, національний регулятор отримує розширені повноваження щодо енергетичних компаній, зокрема може тимчасово усувати власників від управління, призначати зовнішнє керівництво та ініціювати примусовий продаж підприємства. Окрім того, держава отримує пріоритетне право на викуп.
ЗАТ “Електричні мережі Вірменії” є монополістом та входить до групи “Ташир”, що належуить мільярдеру вірменського походження, якого пов’язують із високопосадовцями силових структур Росії, Самвелу Карапетяну.
Парламент Вірменії остаточно ухвалив пакет законів про можливість націоналізації ЕМВ 3 липня. Намір націоналізувати компанію прем’єр-міністр Нікол Пашинян озвучив 24 червня.
Карапетяна затримали 18 червня в Єревані. Йому інкримінують публічні заклики до насильницького захоплення влади (частина 2 статті 422 Кримінального кодексу Вірменії). Його арешт збігся з загостренням конфлікту між владою та Вірменською апостольською церквою. Бізнесмен публічно підтримав духовенство та звинуватив уряд у “нападках на церкву й народ”, додавши, що буде змушений “втрутитися”, якщо політики не відреагують. Захист Карапетяна наполягає, що саме ці висловлювання стали підставою для обвинувачення. Сам підприємець твердить, що не закликав до жодних політичних дій.
Парламент Вірменії ухвалив пакет законів про націоналізацію ЕМВ 3 липня. Намір націоналізувати компанію прем’єр-міністр Нікол Пашинян озвучив 24 червня.
Згідно з даними Forbes, 59-річний Карапетян посідає 44-те місце в рейтингу найзаможніших людей Росії та 1102-ге у світовому списку мільярдерів. Його статки оцінюються в 3,2 мільярда доларів.
- Росія пришвидшила комплектування своєї військової бази в Ґюмрі (Вірменія) з метою посилення військово-політичного тиску на країни Південного Кавказу.
Адміністрація Дональда Трампа розглядає можливість радикального розширення річної квоти на прийом біженців, щоб надати притулок більшій кількості “білих мешканців” Південно-Африканської Республіки. За даними джерел, йдеться про додаткові 10 тисяч місць для етнічних африканерів, які, на думку президента, зазнають переслідувань.
Політична напруга через війну на Близькому Сході розколола європейську музичну спільноту. Цього року глядачі в Мадриді, Дубліні та Любляні не побачать фінал “Євробачення” у Відні, оскільки національні канали запровадили повний бойкот події через незгоду з політикою організаторів конкурсу.
Технологічний гігант Meta готується до масштабної оптимізації штату, плануючи звільнити близько 8000 співробітників наступного місяця. Керівництво компанії пояснює цей крок необхідністю вивільнення ресурсів для безпрецедентних інвестицій у розробку штучного інтелекту, сума яких цьогоріч сягне 135 мільярдів доларів.
Рішення італійського уряду використовувати албанську територію для фільтрації мігрантів визнано правомірним з точки зору права ЄС. Це створює важливий прецедент для всієї Європи, оскільки Німеччина та Нідерланди вже розглядають можливість впровадження аналогічних “зовнішніх хабів” до кінця року.
Організація Об’єднаних Націй ініціювала розробку плану подальшої присутності в Лівані через наближення терміну закінчення мандату миротворчих сил UNIFIL. Попри небезпеку перебування у зоні активних бойових дій, офіційний Бейрут наполягає на збереженні міжнародного контролю для стримування ескалації.