Президент Вірменії підписав закон про націоналізацію компанії російського мільярдера
Джерело: пресслужба президента Вірменії
8 липня президент Вірменії Ваагн Хачатурян підписав закони щодо націоналізації ЗАТ “Електричні мережі Вірменії” проросійського бізнесмена Самвела Карапетяна.
Відповідно до ухвалених правок, національний регулятор отримує розширені повноваження щодо енергетичних компаній, зокрема може тимчасово усувати власників від управління, призначати зовнішнє керівництво та ініціювати примусовий продаж підприємства. Окрім того, держава отримує пріоритетне право на викуп.
ЗАТ “Електричні мережі Вірменії” є монополістом та входить до групи “Ташир”, що належуить мільярдеру вірменського походження, якого пов’язують із високопосадовцями силових структур Росії, Самвелу Карапетяну.
Парламент Вірменії остаточно ухвалив пакет законів про можливість націоналізації ЕМВ 3 липня. Намір націоналізувати компанію прем’єр-міністр Нікол Пашинян озвучив 24 червня.
Карапетяна затримали 18 червня в Єревані. Йому інкримінують публічні заклики до насильницького захоплення влади (частина 2 статті 422 Кримінального кодексу Вірменії). Його арешт збігся з загостренням конфлікту між владою та Вірменською апостольською церквою. Бізнесмен публічно підтримав духовенство та звинуватив уряд у “нападках на церкву й народ”, додавши, що буде змушений “втрутитися”, якщо політики не відреагують. Захист Карапетяна наполягає, що саме ці висловлювання стали підставою для обвинувачення. Сам підприємець твердить, що не закликав до жодних політичних дій.
Парламент Вірменії ухвалив пакет законів про націоналізацію ЕМВ 3 липня. Намір націоналізувати компанію прем’єр-міністр Нікол Пашинян озвучив 24 червня.
Згідно з даними Forbes, 59-річний Карапетян посідає 44-те місце в рейтингу найзаможніших людей Росії та 1102-ге у світовому списку мільярдерів. Його статки оцінюються в 3,2 мільярда доларів.
- Росія пришвидшила комплектування своєї військової бази в Ґюмрі (Вірменія) з метою посилення військово-політичного тиску на країни Південного Кавказу.
Іран пригрозив масштабною військовою відповіддю на нові санкції США після того, як Вашингтон заявив про намір запровадити найсуворіші фінансові обмеження в історії проти Тегерана.
Російський розвідувальний літак Іл-20, ймовірно, порушив повітряний простір Фінляндії на південь від острова Уто у Фінській затоці. Інцидент розслідує фінська прикордонна служба.
Парламентський комітет Словенії з питань безпеки перевіряє можливі контакти президентки країни Наташі Пірц-Мусар із російською розвідкою. Сама глава держави категорично заперечує будь-які зв’язки з російськими спецслужбами.
Президент Володимир Зеленський відреагував на російську атаку по торговельному центру в Кривому Розі, внаслідок якої загинули щонайменше 15 людей, а ще 130 постраждали. Серед поранених – 23 дитини.
Окружна прокуратура у Варшаві висунула євродепутату та лідеру “Конфедерації Корони Польської” Гжегожу Брауну чотири обвинувачення. Одне з них стосується зривання українського прапора з балкона міської адміністрації в Білій Підляській.