Президентка Грузії домагатиметься скасування закону про «іноагентів» у Конституційному суді
Джерело: NewsGeorgia
Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі подасть позов до Конституційного суду, щоб домогтися скасування закону про “іноагентів”.
Передбачається, що президентка вимагатиме від КС встановити, чи відповідає ухвалений закон статті 78 Конституції Грузії. У ній йдеться про те, що конституційні органи в межах своїх повноважень зобов’язані вжити всіх заходів для забезпечення повної інтеграції країни до ЄС та НАТО.
Водночас протягом останніх півтора місяця понад сто грузинських НУО працювали над власним позовом. Вони стверджують, що закон також суперечить статтям Конституції Грузії про права на об’єднання, рівність, недоторканність особистого життя.
Як зазначається, президентка і НУО обговорюють можливість об’єднання своїх позовів. За даними грузинських ЗМІ, Зурабішвілі направить позов до КС уже у понеділок, 15 липня. Неурядовий сектор сподівається, що таким чином вони зможуть домогтися скасування закону, перш ніж він остаточно буде задіяний у вересні.
У правлячій партії “Грузинська мрія” розкритикували наміри Зурабішвілі.
Довідка. 14 травня парламент Грузії у третьому читанні затвердив закон про “іноагентів”. Попри протести десятків тисяч громадян, “за” закон проголосували 84 депутати, 30 опозиціонерів проголосували “проти”.
Лідери Європейського Союзу закликали Грузію скасувати нещодавно ухвалений закон про “іноземних агентів”.
У зверненні до Жозепа Борреля, 31 депутат Європарламенту закликав зупинити статус кандидата на вступ в ЄС для Грузії через нещодавні події у країні.
21 травня Венеційська комісія Ради Європи опублікувала терміновий висновок щодо Закону про прозорість іноземного впливу, остаточно ухвалений парламентом Грузії у третьому читанні, закликавши грузинську владу скасувати його.
3 червня спікер парламенту Грузії Шалва Папуашвілі підписав закон про “Про прозорість іноземного впливу”.
- У Грузії на площі Європи у Тбілісі пройшов багатотисячний мітинг проти закону про “іноагентів”.
- До антиурядового протесту з вимогою відкликання закону про “іноагентів” у Тбілісі могли долучитися щонайменше 200 тисяч осіб.
- У Грузії продовжуються протести через ухвалення закону про “іноагентів”. Співробітники МВС Грузії зайняли територію перед будівлею парламенту та затримують демонстрантів.
На Мадагаскарі щороку в ресторанах готують близько 750 лемурів, зокрема тих видів, котрі перебувають на межі зникнення. Втім, 95% продажів м’яса лемурів відбуваються безпосередньо між мисливцями та заможними клієнтами. За підрахунками науковців, це означає, що щороку майже 13 тисяч лемурів стають жертвами кулінарних уподобань людей.
Атаки на танкери “тіньового флоту” Росії Kairos і Virat, які йшли під прапором Гамбії біля чорноморського узбережжя Туреччини, “створили серйозні ризики для безпеки судноплавства, життя, майна та довкілля”, мовиться у заяві МЗС Туреччини.
У Вишгороді вдалося ліквідувати пожежу в багатоповерхівці після атаки російських дронів, нині на місці тривають відновлювальні роботи. Внаслідок ворожого обстрілу загинула одна людина.
Україна та Норвегія підписали документ про запуск спільного виробництва дронів. У 2026 році партнери планують розгорнути пілотну лінію та почати нарощувати потужності.
Росія почала безпрецедентну підготовку до нового етапу війни ще з 2019 року, розгортаючи угруповання вздовж українського кордону і нарощуючи потенціал своїх військ. Володіючи чітко визначеною політичною метою, Кремль обрав класичну стратегію розгрому – швидкі та масштабні удари, які мають забезпечити результат на полі бою і створити необхідний ефект у політичному полі. За цей час РФ суттєво збільшила військові бюджети, переозброювала армію і підготувала сили, здатні до наступу на кількох напрямках одночасно.