Президентку Грузії викликали на допит через заяви про фальсифікації на виборах

Джерело: “Эхо Кавказа”

Президентку Грузії Саломе Зурабішвілі викликають до прокуратури для надання свідчень у розслідуванні можливих фальсифікацій на парламентських виборах у країні. Розслідування розпочато після звернення Центральної виборчої комісії, що заявила про підозри у порушеннях.

Згідно з повідомленням правоохоронців, виявлено ознаки злочину, передбаченого статтею 164 Кримінального кодексу Грузії, яка стосується впливу на волевиявлення виборців або порушення таємниці голосування. Прокуратура стверджує, що Зурабішвілі могла володіти інформацією про ймовірні фальсифікації під час виборів, і її викликали на допит у слідче відомство 31 жовтня.

У відомстві обіцяють провести всі необхідні слідчі та процесуальні дії. Наприклад, за заявами Центральної виборчої комісії та фактами, озвученими президенткою, представниками деяких політичних партій і спостережними місіями.

Прокуратура також повідомила, що у межах розслідування будуть допитані всі особи, які можуть мати інформацію про можливі порушення. Крім цього, розслідуються численні правопорушення, виявлені як у період перед виборами, так і в день голосування.

Латвія не має наміру відновлювати відносини з Росією навіть після завершення війни проти України, заявив прем’єр-міністр балтійської республіки Андріс Кулбергс.

22 листопада міністр закордонних справ балтійської республіки Кястутіс Будріс заявив, що Литва не має стосунку до атаки безпілотників на Калінінградську область, про яку 21 листопада повідомила російська влада.

Замість самостійного пересування військової техніки територією Польщі Бундесвер перекине танки до Литви залізницею для участі у військових навчаннях “Grand Eagle 26”, поінформував Bild із посиланням на “джерела в силових структурах”.

Польська прокуратура підтвердила, що один із трьох об’єктів, які впали на південному сході країни, був російською крилатою ракетою Х-101.

Кліматичний саміт ООН COP31 у Туреччині постав перед ризиком провалу через розбіжності щодо відмови від викопного палива, фінансування країн, що розвиваються, та переходу на чисту енергетику. З другої редакції проєкту підсумкової угоди вилучили всі згадки про нафту, газ і вугілля, і замість конкретних зобов’язань щодо скорочення їх використання запропонували розвивати технології уловлювання вуглекислого газу.