Президентку Грузії викликали на допит через заяви про фальсифікації на виборах

Джерело: “Эхо Кавказа

Президентку Грузії Саломе Зурабішвілі викликають до прокуратури для надання свідчень у розслідуванні можливих фальсифікацій на парламентських виборах у країні. Розслідування розпочато після звернення Центральної виборчої комісії, що заявила про підозри у порушеннях.

Згідно з повідомленням правоохоронців, виявлено ознаки злочину, передбаченого статтею 164 Кримінального кодексу Грузії, яка стосується впливу на волевиявлення виборців або порушення таємниці голосування. Прокуратура стверджує, що Зурабішвілі могла володіти інформацією про ймовірні фальсифікації під час виборів, і її викликали на допит у слідче відомство 31 жовтня.

У відомстві обіцяють провести всі необхідні слідчі та процесуальні дії. Наприклад, за заявами Центральної виборчої комісії та фактами, озвученими президенткою, представниками деяких політичних партій і спостережними місіями.

Прокуратура також повідомила, що у межах розслідування будуть допитані всі особи, які можуть мати інформацію про можливі порушення. Крім цього, розслідуються численні правопорушення, виявлені як у період перед виборами, так і в день голосування.

Підліток з Франції, якого шість років тому викинули з 10-го поверху музею Tate Modern у Лондоні, навчився бігати та плавати на невеликі відстані.

ХДС/ХСС і СДПН у Німеччині досягли компромісу щодо запровадження нової моделі військової служби. Відтепер, окрім обов’язкових медичних оглядів для молодих чоловіків, передбачено можливість призову на службу “за потреби”.

В селі Новосілки на Київщині вибухнув зарядний пристрій у квартирі. Внаслідок цього постраждала родина з двома дітьми.

Уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк роз’яснив дію санкційних обмежень, котрі запровадив Володимир Зеленський проти бізнесменів Тимура Міндіча та Олександра Цукермана. 

З 1 березня 2026 року в Росії набуде чинності постанова, котра запроваджує нові правила централізованого управління національною мережею зв’язку. Документ, що діятиме до 2033 року, фактично закладає правову основу для ізоляції російського сегмента Інтернету від глобальної мережі.