Президентку Грузії викликали на допит через заяви про фальсифікації на виборах
Джерело: “Эхо Кавказа”
Президентку Грузії Саломе Зурабішвілі викликають до прокуратури для надання свідчень у розслідуванні можливих фальсифікацій на парламентських виборах у країні. Розслідування розпочато після звернення Центральної виборчої комісії, що заявила про підозри у порушеннях.
Згідно з повідомленням правоохоронців, виявлено ознаки злочину, передбаченого статтею 164 Кримінального кодексу Грузії, яка стосується впливу на волевиявлення виборців або порушення таємниці голосування. Прокуратура стверджує, що Зурабішвілі могла володіти інформацією про ймовірні фальсифікації під час виборів, і її викликали на допит у слідче відомство 31 жовтня.
У відомстві обіцяють провести всі необхідні слідчі та процесуальні дії. Наприклад, за заявами Центральної виборчої комісії та фактами, озвученими президенткою, представниками деяких політичних партій і спостережними місіями.
Прокуратура також повідомила, що у межах розслідування будуть допитані всі особи, які можуть мати інформацію про можливі порушення. Крім цього, розслідуються численні правопорушення, виявлені як у період перед виборами, так і в день голосування.
- Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі офіційно завила, що не визнає результатів парламентських виборів у країні.
- Прем’єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе заявляв, що результати парламентських виборів будуть затверджені попри спротив опозиції, яка відмовляється визнавати їхні результати. Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі офіційно заявила, що не визнає результатів парламентських виборів у країні.
- Своєю чергою, голова спостережної місії ENEMO, Європейської мережі організацій зі спостереження за виборами Златко Вуйвовіч заявив, що парламентські вибори 2024 року в Грузії пройшли з численними порушеннями, що вплинуло на інклюзивність і прозорість виборчого процесу.
Канада та морський парк Marineland досягли попередньої домовленості щодо майбутнього 30 білух. Тварин планують перевезти до Іспанії або США, що має покласти край утриманню китів у неволі в Канаді.
Президент США Дональд Трамп заявив, що Україна нібито “не протрималася б і одного-двох днів” без американської зброї. Він також повторив твердження про допомогу “на сотні мільярдів доларів”, яке українська влада раніше заперечувала.
Підтримувана Іраном “Хезболла” відкинула угоду про припинення вогню в Лівані, яку США допомогли узгодити між Бейрутом та Ізраїлем. Ізраїль заявив, що не виводитиме війська й продовжуватиме операції в країні.
Німеччина не змогла отримати непостійне місце в Раді Безпеки ООН, поступившись Австрії та Португалії. У Берліні результат назвали “гіркою поразкою” і пов’язали його, зокрема, з позицією Німеччини щодо України та Ізраїлю.
Кубинська діаспора у США знову активізувала вимоги щодо повернення або компенсації за майно, яке комуністичний уряд Куби націоналізував після революції. Після рішення Верховного суду США та жорсткішої позиції адміністрації Дональда Трампа емігранти бачать рідкісний шанс для змін.