Путін не приїде на саміт БРІКС у ПАР, де його могли арештувати
Джерело: Адміністрація президента ПАР
Президент Південно-Африканської Республіки Сиріл Рамафоса офіційно повідомив, що президент РФ Володимир Путін не приїде особисто на саміт БРІКС до ПАР, де його могли арештувати за ордером Міжнародного кримінального суду.
У заяві Рамафоси мовиться, що Путін не відвідає саміт “за взаємною згодою сторін”. Замість очільника Кремля Росію на саміті представлятиме глава МЗС РФ Сергій Лавров.
Саміт БРІКС у ПАР пройде вже у серпні. Окрім Росії, учасниками саміту є Бразилія, Індія, Китай та Південна Африка: всі ці країни на БРІКС представлятимуть президенти.
Варто зауважити, що ще напередодні Сиріл Рамафоса звертався до МКС з проханням не арештовувати Путіна, якщо той приїде на БРІКС. Президент ПАР заявив, що такий арешт означав би “оголошення війни”.
Таку заяву він зробив у відповідь на судовий позов, поданий опозиційним “Демократичним альянсом” із метою змусити уряд країни заарештувати російського президента, якщо той ступить на південноафриканську землю.
Що передувало?
17 березня досудова палата Міжнародного кримінального суду у Гаазі, юрисдикцію якого Москва не визнає, видала ордер на арешт російського лідера Володимира Путіна у зв’язку з депортацією українських дітей до Росії під час повномасштабної війни проти України. Ще один ордер на арешт видано стосовно уповноваженої з прав дитини при президентові Росії Марії Львової-Бєлової за тим самим звинуваченням.
У зв’язку з цим ПАР як підписант Міжнародного кримінального суду (МКС) зобов’язана заарештувати Путіна, якщо він візьме участь у переговорах між лідерами Бразилії, Росії, Індії та Китаю.
Раніше The Times повідомляло, що влада ПАР попросила російського президента Володимира Путіна не приїжджати на саміт БРІКС, а долучитися до зустрічі в онлайн-форматі.
- Депутати Європарламенту закликали Міжнародний кримінальний суд (МКС) видати ордер на арешт самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка.
Уряд Південної Кореї передбачив у бюджетному запиті на 2027 рік $100 млн допомоги Україні. Кошти планують спрямувати через трастовий фонд НАТО, гуманітарні програми та програму підтримки країн, постраждалих від збройних конфліктів. Це рішення пов’язане з обіцянкою президента Лі Чже Мьона надати Україні комплексну допомогу на $100 млн, яку він оголосив у липні.
Російські атаки на промислові підприємства, енергетичну інфраструктуру та логістичні мережі дедалі сильніше тиснуть на економіку України. Зупинка металургійних потужностей і проблеми з експортом зерна скорочують доходи країни та посилюють дефіцит державного бюджету.
Рада Європейського Союзу продовжила на два роки, до 15 листопада 2028 року, мандат військової місії EUMAM, котра займається підготовкою українських військовослужбовців. На цей період місії виділили майже 300 млн євро.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц пов’язав підтримку семирічного бюджету Євросоюзу з готовністю всіх держав-членів фінансово допомагати Україні у 2027 році та надалі. Берлін вимагає спільних зобов’язань щодо покриття фінансового дефіциту Києва, який наступного року оцінюють у €70 млрд.
Після чотирьох з половиною років російської окупації 68-річний Сергій залишив Олешки під час евакуації 30 жовтня та возз’єднався з дружиною Ларисою, котра виїхала до Великої Британії ще у 2022 році.