Путін продемонстрував солідарність із Китаєм у виступі Сі за «новий світовий порядок»

Джерело: CNN

Президент Росії Володимир Путін у середу, 18 жовтня, підкреслив глибоку прихильність своєї країни до Китаю, виступаючи на сцені як гість глобального зібрання в Пекіні, де китайський лідер Сі Цзіньпін представив своє бачення “оновленого світового порядку”.

У раніше неоголошеній промові на церемонії відкриття Форуму “Один пояс, один шлях” Путін привітав головну зовнішньополітичну ініціативу Сі як “спрямовану на формування більш справедливого, багатополярного світу”.

Росія та Китай поділяють “прагнення до рівноправної та взаємовигідної співпраці”, яка включає “повагу до цивілізаційного розмаїття та права кожної держави на власну модель розвитку”, – додав Путін.

У своєму зверненні Сі високо оцінив свою ініціативу щодо створення альтернативної моделі розвитку для світу, сказавши, що вона “встановила нову основу для міжнародного співробітництва”.

Китай і Росія закликали до припинення вогню в конфлікті, що наростає в Ізраїлі і відмовилися прямо засуджувати ХАМАС.

На форумі “Один пояс, один шлях” у Пекіні генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш закликав до негайного припинення вогню з гуманітарних причин.

“Я повністю усвідомлюю глибокі нарікання палестинського народу після 56 років окупації, але якими б серйозними не були ці нарікання, вони не можуть виправдати терористичні акти проти мирного населення, вчинені ХАМАСом 7 жовтня (які) я негайно засудив”, – сказав він.

Після заходу відбулися переговори Сі і Путіна. Назвавши Путіна “моїм старим другом”, Сі привітав поглиблення політичної довіри між двома націями та їх “тісну, ефективну стратегічну координацію”.

Італія найближчим часом може призупинити постачання Україні ракет Aster для зенітно-ракетних комплексів SAMP/T через виснаження власних запасів.

Уряд Південної Кореї передбачив у бюджетному запиті на 2027 рік $100 млн допомоги Україні. Кошти планують спрямувати через трастовий фонд НАТО, гуманітарні програми та програму підтримки країн, постраждалих від збройних конфліктів. Це рішення пов’язане з обіцянкою президента Лі Чже Мьона надати Україні комплексну допомогу на $100 млн, яку він оголосив у липні.

Російські атаки на промислові підприємства, енергетичну інфраструктуру та логістичні мережі дедалі сильніше тиснуть на економіку України. Зупинка металургійних потужностей і проблеми з експортом зерна скорочують доходи країни та посилюють дефіцит державного бюджету.

Рада Європейського Союзу продовжила на два роки, до 15 листопада 2028 року, мандат військової місії EUMAM, котра займається підготовкою українських військовослужбовців. На цей період місії виділили майже 300 млн євро.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц пов’язав підтримку семирічного бюджету Євросоюзу з готовністю всіх держав-членів фінансово допомагати Україні у 2027 році та надалі. Берлін вимагає спільних зобов’язань щодо покриття фінансового дефіциту Києва, який наступного року оцінюють у €70 млрд.