Reuters: Німеччина розглядає націоналізацію «дочок» «Роснафти»
Джерело: Reuters
Санкції США проти російського нафтовидобувного концерну “Роснафта” відновили у Німеччині дискусії стосовно націоналізації дочірніх підприємств компанії, зокрема нафтопереробного заводу PCK у Шведте на сході ФРН.
Раніше Міністерство фінансів США видало генеральну ліцензію на операції з дочірніми компаніями “Роснафти” у Німеччині на найближчі пів року.
Усі транзакції за участю Rosneft Deutschland GmbH або RN Refining & Marketing GmbH чи будь-якої організації, у якій вони володіють часткою 50% або більше, дозволені до 00:01 за східним літнім часом 29 квітня 2026 року, — зазначено в опублікованому документі.
Виведення дочірніх підприємств з-під санкцій США залишається для Берліна пріоритетним сценарієм. Однак німецькі посадовці також розглядають можливість конфіскації активів і їх продажу іноземному інвестору, розповіли джерела Reuters.
За даними російських ЗМІ, вартість активів “Роснафти” в Німеччині оцінювали у 7 млрд доларів, однак одне з джерел Reuters вважає, що їхня реальна вартість може бути вдвічі меншою. Москва вже попереджала про можливі наслідки для німецького бізнесу у РФ у разі конфіскації активів в Німеччині.
До націоналізації “системно важливих” для Німеччини активів “Роснафти” закликає депутат Бундестагу від партії “Союз 90/Зелені” Міхаель Кельнер. За його словами, у 2024 році інтерес до покупки активів виявляли Казахстан та Катар, однак наразі незрозуміло, чи збереглася зацікавленість.
Нині Rosneft Deutschland закуповує нафту в Казахстані, однак постачання йде трубопроводом, який залишається під контролем Росії. Компанія повністю належить російському концерну. Rosneft Deutschland забезпечує близько 12% потужностей з переробки нафти в Німеччині, що робить її однією з найбільших компаній у цій галузі.
Зауважимо, США тимчасово зняли санкції з двох німецьких дочірніх підприємств “Роснафти”. Берлін заявляв, що вони більше не перебувають під контролем Росії.
Напередодні міністерка економіки Німеччини Катерина Райхе сказала Reuters, що компанії звільнять від санкцій, оскільки активи “більше не перебувають під контролем Росії”.
Берлін стверджував, що нафтопереробні заводи, які з 2022 року перебувають під опікою німецької держави, “відокремлені” від материнської групи, але є важливими для забезпечення країни паливом.
Серед активів — нафтопереробний завод PCK у Шведте, один з найбільших у Німеччині, на який припадає понад 12 % потужностей з перероблення палива в країні.
PCK Шведте, в якому “Роснафти” володіє 54,17%, є також одним з найбільших роботодавців у Бранденбурзі — регіоні, де зростає підтримка ультраправої партії “Альтернатива для Німеччини” (AfD).
Окрім контрольного пакета акцій PCK Шведте, діяльність “Роснафти” в Німеччині також включає 24% акцій MiRo і 28,57% акцій нафтопереробних заводів Bayernoil.
- У четвер, 22 жовтня, Міністерство фінансів США запровадило нові санкції проти російських нафтових гігантів “Роснефть” і “Лукойл” та їхніх дочірніх компаній. Таким чином Сполучені Штати хочуть змусити Росію “негайно” погодитися на припинення вогню проти України.
- Індійська компанія Reliance Industries Ltd. закупила мільйони барелів нафти з Близького Сходу та США після того, як Вашингтон впровадив санкції проти російських “Роснєфті” і “Лукойла”.
- Акції “Роснефти” та “Лукойла” на Московській біржі обвалилися після того, як дві найбільші нафтові компанії РФ опинилися під санкціями США.
Президент США Дональд Трамп ухвалив рішення про захоплення російських танкерів “тіньового флоту”, а також схвалив просування законопроєкту про “нищівні санкції” проти РФ після того, як дедалі більше розчаровувався у Володимирі Путіні та почав сприймати його як головну перешкоду для припинення війни проти України.
Доброволець з Канади на чиєму рахунку близько 50 врятованих українських бійців, вирішив повернутися у стрій після підриву на міні та подальшої ампутації нижньої кінцівки.
12 січня Рада Безпеки ООН проведе екстрене засідання для обговорення останнього масштабного удару по українській інфраструктурі.
11 січня російські війська вдарили дроном по музичній школі у Семенівці, що на Чернігівщині.
Російська ракета “Орєшнік” насправді зібрана з застарілих компонентів, котрі використовували ще за часів польоту Юрія Гагаріна у космос. Журналісти детально показали компоненти ракети, які досліджують у Київському науково-дослідному інституті судових експертиз.