Reuters: ЄС готує проєкт угоди довгострокових безпекових зобов’язань перед Україною

Джерело: Reuters

Згідно з проєктом документа, Європейський Союз пообіцяв довгострокову безпекову підтримку України, запевнивши Київ у наданні додаткового озброєння, військової підготовки та іншої допомоги на довгостроковій основі.

Проєкт, про який у вихідні вперше повідомила німецька газета Welt am Sonntag, містить зобов’язання ЄС щодо безпеки перед Україною.

У документі мовиться, що у разі “майбутньої агресії” ЄС і Україна мають намір протягом 24 годин провести консультації щодо потреб Києва та “швидко визначити” наступні кроки відповідно до зобов’язань.

Документ є частиною ширших зусиль партнерів України, спрямованих на надання гарантій того, що вони будуть підтримувати Київ на довгостроковій перспективі, до перемоги у війні проти вторгнення Росії.

Речник зовнішньополітичного відомства ЄС Пітер Стано заявив, що ці зобов’язання “допоможуть Україні захистити себе в довгостроковій перспективі, стримувати акти агресії та протистояти спробам дестабілізації”.

План ЄС має на меті як заспокоїти Україну, так і “дати потужний сигнал Росії про те, що ми продовжуватимемо підтримувати (Україну)”, додав Стано.

У 10-сторінковому проєкті, датованому 12 квітня, з яким ознайомилося агентство Reuters, перераховуються дев’ять форм допомоги у сфері безпеки та оборони, які ЄС продовжить надавати, включаючи постачання озброєння, навчання армійців, співпрацю оборонної промисловості та допомогу у розмінуванні.

Зауважується, що посли 27 країн-членів ЄС обговорювали текст у Брюсселі минулого місяця, і, за словами дипломатів, зараз він є основою для обговорень з Україною.

Водночас вісім союзників Києва, включаючи Велику Британію та членів ЄС, таких як Німеччина та Франція, підписали власні гарантії безпеки з Україною.

Офіційні особи наголошують, що такі угоди не тотожні пакту про взаємну оборону між країнами НАТО. Скоріше, це зобов’язання надати Україні зброю та іншу допомогу для зміцнення її власної безпеки та стримування будь-якого майбутнього вторгнення.

Нагадаємо, 12 липня на саміті НАТО у Вільнюсі країни G7 погодили спільну декларацію стосовно “гарантій безпеки” для України. У документі наголошується, що лідери підтверджують непохитну відданість стратегічній меті збереження вільної, незалежної, демократичної та суверенної України в межах її міжнародно визнаних кордонів, здатної захистити себе та стримати майбутню агресію.

Лідери G7 зазначили, що інші країни, які бажають зробити свій внесок у ці зусилля, спрямовані на забезпечення вільної, сильної, незалежної та суверенної України, можуть приєднатися до цієї Спільної декларації в будь-який час.

Відтоді декларацію про намір підписали понад 30 країн.

Читайте також: Гарантії безпеки: про що саме Україна підписує угоди з союзниками

У січні Велика Британія стала першою країною, яка підписала з Україною одну з безпекових угод терміном на десять років, до цього часу Київ сподівається увійти в НАТО.

Наступними документи підписали Німеччина, Франція, Данія, Канада, Італія, Нідерланди, Фінляндія та Латвія. Раніше прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявляв, що Київ сподівається підписати такі договори з більш ніж 30 державами.

28 квітня Зеленський повідомив, що нині Україна та США ведуть переговори щодо обсягів допомоги на наступні десять років у межах “найсильнішого” двостороннього договору в галузі безпеки.

Тоді як 1 травня, у своєму відеозверненні, президент зазначив, що Україна готує ще сім нових безпекових документів для нашої держави — двосторонніх угод про гарантії безпеки.

  • 11 квітня Україна та Латвія підписали двосторонню безпекову угоду.
  • 3 квітня Україна та Фінляндія підписали угоду про довгострокове співробітництво у сфері безпеки та підтримки.
  • Україна спільно з Румунію розпочали переговори стосовно безпекових гарантій для нашої країни. Сторони зокрема узгодили модальності подальших переговорів.
  • Данія оголосила про укладення двосторонньої безпекової угоди з Україною, яка передбачає підтримку протягом наступних 10 років, заявило Міністерство закордонних справ Данії.
  • В Офісі президента поінформували, що Україна розпочала переговори з Іспанією щодо укладення двосторонньої безпекової угоди.
  • 6 березня президент Володимир Зеленський під час зустрічі з прем’єр-міністром Греції Кіріакосом Міцотакісом заявив, що нині сторони почали підготовку до двосторонньої угоди щодо гарантій безпеки.
  • 3 квітня Фінляндія стала восьмою країною НАТО, котра підписала десятирічну угоду про співпрацю з Україною в галузі безпеки, зобов’язавшись продовжувати свою довгострокову підтримку в умовах 25-місячної повномасштабної війни з Росією.

Угорщина погодилася на включення до нового пакету санкцій Євросоюзу пункту про заборону постачань російського скрапленого природного газу (СПГ). Як інформують дипломатичні джерела, представник Будапешта на зустрічі послів країн ЄС 8 жовтня не висловив жодних заперечень проти цього заходу, хоча раніше Угорщина наполягала на винятку з санкцій.

Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Маріано Ґроссі повідомив 9 жовтня про початок процесу відновлення зовнішнього електропостачання на Запорізькій атомній електростанції.

Відрізані санкціями від імпорту нових літаків, запчастин і техобслуговування, російські авіакомпанії до 2030 року можуть втратити сотні лайнерів. З парку перевізників вибудуть 109 іноземних літаків і ще 230 радянських машин, яким 40-60 років. Також планується списання понад 200 вертольотів, більшість із яких – російського виробництва.

Добропільська контрнаступальна операція дуже складна, але дуже вчасна та успішна, адже зірвала російську літню наступальну кампанію, повідомив президент Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами.

У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 16:00 9 жовтня. Від початку цієї доби відбулося 132 боєзіткнення.