РФ втратила 4 пускові установки ЗРК великої дальності за тиждень – британська розвідка
Джерело: міноборони Великої Британії
У британській розвідці зауважили, що за минулий тиждень РФ, імовірно, втратила 4 пускові установки зенітно-ракетних комплексів великої дальності унаслідок українських атак.
Зокрема 26 жовтня російські пропагандисти повідомили про знищення трьох пускових установок СА-21 на Луганщині.
Своєю чергою українські джерела повідомили про додаткові втрати російської ППО у тимчасово окупованому Криму.
У розвідці зауважили, що Росія давно віддає перевагу достатнім, високотехнологічним системам ЗРК великої дальності як ключовому компоненту своєї військової стратегії.
Проте нещодавні втрати свідчать про те, що російська система ППО, яку атакують ЗСУ сучасним дальнім озброєнням, найімовірніше посилить і без того значне навантаження на інші системи та операторів ППО.
“Існує реалістична ймовірність того, що коли Росія замінить знищені системи в Україні, вона послабить свою протиповітряну оборону в інших операційних зонах”, – вважають британські розвідники.
- Запеклі бої навколо Авдіївки точаться від 10 жовтня. РФ кинула на штурм міста на Донеччині тисячі військових, аби захопити Авдіївку та розширити контроль над Донбасом. Проте вже за кілька днів ця битва за Авдіївку стала чи не найдорожчою для Росії у війні.
Вранці 22 березня російські війська атакували безпілотниками територію медичного закладу у селищі Великий Бурлук, що на Харківщині.
22 березня Україну відвідала делегація на чолі з Адміралом П’єром Вандьє, Верховним головнокомандувачем Об’єднаних Збройних Сил НАТО з питань трансформації.
Сили оборони за добу уразили низку важливих цілей росіян, зокрема зенітні ракетні комплекси “Бук-М1” у Брянській області РФ та “Бук-М2” на тимчасово окупованій частині Запорізької області, а також логістичні хаби, командні пункти й райони зосередження живої сили противника.
На тимчасово окупованій частині Луганської області фіксують проблеми з доступом до Telegram.
Уряд прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана протягом років забезпечував Москві доступ до закритих обговорень у Європейському Союзі. Про це повідомили кілька чинних і колишніх європейських посадовців у сфері безпеки, зокрема колишній керівник служби кіберзахисту Угорщини Ференц Фрес.