Російський «Газпром» фіксує мільярдні збитки за 2023 рік

Джерело: tagesschau

Через наслідки повномасштабного вторгнення РФ в Україну, російська енергетична компанія “Газпром” минулого року вперше майже за чверть століття опинилася в мінусі.

Так, згідно з оприлюдненим звітом компанії, після прибутку в 1,23 трильйона рублів у 2022 році, чисті збитки за другий рік війни у ​​2023 році становили близько 629 мільярдів рублів (еквівалентно 6,4 мільярда євро).

Варто зазначити, за підсумками 2023 року найбільша газова компанія РФ викачала з надр 404 млрд кубометрів сировини. Порівняно з першим роком повномасштабної війни, коли “Газпром” почав заморожувати свердловини і втратив п’яту частину видобутку, обсяги знизилися ще на 9 млрд кубів.

Підсумкові обсяги виробництва газу “Газпромом” стали найнижчими за 34 роки, що існує компанія. Так, проти 1990 року, Газпром” втратив третину видобутку, або майже 200 млрд кубів.

“Газпром” залишився без можливості продавати газ після спроби “заморозити Європу”, щоб досягти поступок Україною.

Зауважимо, 2023 року російська компанія прокачала клієнтам близько 69 млрд кубометрів — мінімальний обсяг із 1985 року. Порівняно з 2022 роком (100,9 млрд кубометрів), який уже став гіршим для компанії РФ за всю її історію, обсяги прокачування газу скоротилися ще на третину.

Читайте також: ЄС планує зробити довгострокові спільні закупівлі неросійського газу — Bloomberg

Раніше ми повідомляли, що Кремль відчайдушно потребує порятунку з Китаю, пропонуючи збільшити постачання газу вп’ятеро — до 100 млрд кубометрів на рік. Водночас проєкт трубопроводу “Сила Сибіру-2” потужністю 50 млрд кубів, який президент РФ Володимир Путін просуває майже 8 років, так і не зустрів ентузіазму в Пекіні.

Також стало відомо, що голові правління російського “Газпрому” Олексію Міллеру залишається лише мріяти про такі об’єми продажу газу до Китаю, скільки до повномасштабної війни РФ направляла до Європи. Наразі ж навіть збільшення цих постачань зможе компенсувати всього 11% втраченого ринку.

Читайте також: Експортні амбіції російського «Газпрому» тепер переважно в руках Китаю – Bloomberg

Хоча Путін називав Сі “дорогим другом”, хвалив Пекін за успіхи проєкту “Один пояс — один шлях” та заявляв про “великі перспективи” двосторонніх відносин, китайські посадовці так і не підписали контракт на додаткові постачання російського газу та будівництво трубопроводу “Сила Сибіру-2”.

Російські металургійні заводи стають новою ціллю українських безпілотників після того, як адміністрація Дональда Трампа, пригрозивши відключити доступ до Starlink, переконала Київ призупинити удари по ворожих НПЗ.

Росія продовжує розбудову інфраструктури для запуску ударних безпілотників по українських містах. Зокрема супутникові знімки підтверджують облаштування нового майданчика для запуску БпЛА поблизу військового аеродрому “Міллєрово” в Ростовській області РФ, яка межує із тимчасово окупованою територією Луганщини.

Україна першою у світі розвиває напрям евакуаційних безпілотних літальних апаратів, здатних рятувати військовослужбовців там, де наземна операція неможлива. Днями ЗСУ вже провели першу у світі медичну евакуацію важким дроном. Згодом також успішно випробували БпЛА, який повернувся з пораненими під дією російських РЕБ завдяки навігації на основі ШІ.

Військовослужбовець 30-ї окремої механізованої бригади Костянтин Власенко з позивним “Маґура”, який провів 491 день на бойовій позиції, розповів, що пережити складні умови йому допомагав, зокрема, роман Стівена Кінга “Аутсайдер”. Книжку захиснику надіслала дружина, поки він перебував на передовій.

Станом на 25 жовтня українські безпілотники атакували шість із приблизно десяти великих підприємств російської каучукової промисловості. Загалом по них, згідно з підрахунками, завдали 11 результативних ударів. Синтетичні каучуки застосовують під час виробництва військової техніки, тоді як окремі види полімерів, пов’язаних із каучуковою промисловістю, використовують як компоненти твердого ракетного палива, на якому працюють, зокрема, балістичні ракети “Іскандер-М”.