Росія хоче знову приєднатися до Ради ООН з прав людини
Джерело: BBC news
Росія прагне знову приєднатися до Ради ООН з прав людини на наступних виборах.
У квітні минулого року її виключили з провідного правозахисного органу ООН після того, як війська РФ вторглися в Україну.
Але тепер російські дипломати домагаються переобрання своєї країни в Раду на новий трирічний термін.
ВВС отримала копію позиційного документа, який Росія поширює серед членів ООН з проханням про підтримку.
У документі Росія обіцяє знайти “адекватні рішення для питань прав людини” і перестати перетворювати Раду на “інструмент, який обслуговує політичну волю однієї групи країн”, що розуміється як посилання на Захід.
Тамтешні дипломати заявили, що Росія веде агресивну кампанію, пропонуючи малим країнам зерно та зброю в обмін на їхні голоси.
У звіті цього місяця три агітаційні групи – UN Watch, Фонд прав людини та Центр прав людини Рауля Валленберга – дійшли висновку, що Росія не відповідає вимогам для членства в Ради з прав людини.
“Переобрання Росії в Раду зараз, коли її війна проти України все ще триває, було б контрпродуктивним для прав людини та дало б сигнал про те, що ООН несерйозно ставиться до притягнення Росії до відповідальності за її злочини в Україні”, — йдеться у звіті.
Велика Британія заявила, що “рішуче виступає проти” спроби Росії знову приєднатися до Ради з прав людини.
Рада ООН з прав людини знаходиться в Женеві і складається з 47 членів, кожен з яких обирається на трирічний термін.
На наступних виборах, які відбудуться 10 жовтня, Росія змагатиметься з Албанією та Болгарією за два місця в раді, які зарезервовані для країн Центральної та Східної Європи.
У голосуванні візьмуть участь усі 193 члени Генеральної асамблеї ООН у Нью-Йорку.
- 25 вересня у Раді ООН з прав людини заявили про “постійні докази” того, що російські сили “вчиняють воєнні злочини в Україні”.
- Спеціальна доповідачка ООН з питань тортур Еліс Джилл Едвардс заявила, що катування російськими офіцерами українських цивільних осіб і військовополонених досягли такого рівня, що це явно систематична політика, схвалена державою.
- Прем’єр-міністр Греції заявив, що Москва повинна бути покарана відповідно до міжнародного права за воєнні злочини, які скоїла.
- За останніми оцінками, близько 90% українських військовополонених пройшли через катування, зґвалтування, погрози сексуальним насильством або інші форми жорстокого поводження.
- Тисячі цивільних українців утримуються в мережі формальних і неофіційних в’язниць по всій Росії та на окупованих нею територіях.
Федеральне відомство з охорони конституції Німеччини (BfV) поінформувало про посилення спроб Росії роздобути у Німеччині технології, придатні для військового застосування.
У зв’язку з суттєвим зниженням температури повітря Кабмін доручив відповідальним відомствам опрацювати питання стосовно переходу на дистанційне навчання та роботу. Рішення ухвалюватимуться з урахуванням висновків комісій ТЕБ та НС і реальної ситуації у регіонах.
8 січня відбулося друге засідання робочої групи з підготовки виборів у воєнний або повоєнний період, повідомила голова правління громадянської мережі “Опора” Ольга Айвазовська.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський повідомив, що ситуація на Покровському напрямку залишається найскладнішою на фронті. За його словами, там щоденно відбувається близько пів сотні бойових зіткнень.
У четвер, 8 січня, Росія атакувала Кривий Ріг балістикою та дронами, внаслідок чого поранення зазнали 10 осіб, серед яких – дитина.