Росія хоче знову приєднатися до Ради ООН з прав людини
Джерело: BBC news
Росія прагне знову приєднатися до Ради ООН з прав людини на наступних виборах.
У квітні минулого року її виключили з провідного правозахисного органу ООН після того, як війська РФ вторглися в Україну.
Але тепер російські дипломати домагаються переобрання своєї країни в Раду на новий трирічний термін.
ВВС отримала копію позиційного документа, який Росія поширює серед членів ООН з проханням про підтримку.
У документі Росія обіцяє знайти “адекватні рішення для питань прав людини” і перестати перетворювати Раду на “інструмент, який обслуговує політичну волю однієї групи країн”, що розуміється як посилання на Захід.
Тамтешні дипломати заявили, що Росія веде агресивну кампанію, пропонуючи малим країнам зерно та зброю в обмін на їхні голоси.
У звіті цього місяця три агітаційні групи – UN Watch, Фонд прав людини та Центр прав людини Рауля Валленберга – дійшли висновку, що Росія не відповідає вимогам для членства в Ради з прав людини.
“Переобрання Росії в Раду зараз, коли її війна проти України все ще триває, було б контрпродуктивним для прав людини та дало б сигнал про те, що ООН несерйозно ставиться до притягнення Росії до відповідальності за її злочини в Україні”, — йдеться у звіті.
Велика Британія заявила, що “рішуче виступає проти” спроби Росії знову приєднатися до Ради з прав людини.
Рада ООН з прав людини знаходиться в Женеві і складається з 47 членів, кожен з яких обирається на трирічний термін.
На наступних виборах, які відбудуться 10 жовтня, Росія змагатиметься з Албанією та Болгарією за два місця в раді, які зарезервовані для країн Центральної та Східної Європи.
У голосуванні візьмуть участь усі 193 члени Генеральної асамблеї ООН у Нью-Йорку.
- 25 вересня у Раді ООН з прав людини заявили про “постійні докази” того, що російські сили “вчиняють воєнні злочини в Україні”.
- Спеціальна доповідачка ООН з питань тортур Еліс Джилл Едвардс заявила, що катування російськими офіцерами українських цивільних осіб і військовополонених досягли такого рівня, що це явно систематична політика, схвалена державою.
- Прем’єр-міністр Греції заявив, що Москва повинна бути покарана відповідно до міжнародного права за воєнні злочини, які скоїла.
- За останніми оцінками, близько 90% українських військовополонених пройшли через катування, зґвалтування, погрози сексуальним насильством або інші форми жорстокого поводження.
- Тисячі цивільних українців утримуються в мережі формальних і неофіційних в’язниць по всій Росії та на окупованих нею територіях.
4 вересня відбулася напружена телефонна розмова президента США Дональда Трампа з європейськими лідерами.
Глава британського уряду Кір Стармер під час саміту у Парижі, в якому він взяв участь онлайн повідомив, що країни “Коаліції охочих” готові спорядити Україні далекобійні ракети.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 4 вересня. Від початку цієї доби відбулося 129 бойових зіткнень на 12 напрямках.
Україна посилює спроможності у протидії російським ударним дронам типу “Шахед” та “Герань”. Як повідомив Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський, нині створюється ешелонована система протидії.
Внаслідок російського удару по гуманітарній місії із розмінування “Данська рада у справах біженців” на Чернігівщині загинули щонайменше двоє людей, ще п’ятеро осіб зазнали поранень. У Данії засудили ракетну атаку РФ.