Росія хоче знову приєднатися до Ради ООН з прав людини
Джерело: BBC news
Росія прагне знову приєднатися до Ради ООН з прав людини на наступних виборах.
У квітні минулого року її виключили з провідного правозахисного органу ООН після того, як війська РФ вторглися в Україну.
Але тепер російські дипломати домагаються переобрання своєї країни в Раду на новий трирічний термін.
ВВС отримала копію позиційного документа, який Росія поширює серед членів ООН з проханням про підтримку.
У документі Росія обіцяє знайти “адекватні рішення для питань прав людини” і перестати перетворювати Раду на “інструмент, який обслуговує політичну волю однієї групи країн”, що розуміється як посилання на Захід.
Тамтешні дипломати заявили, що Росія веде агресивну кампанію, пропонуючи малим країнам зерно та зброю в обмін на їхні голоси.
У звіті цього місяця три агітаційні групи – UN Watch, Фонд прав людини та Центр прав людини Рауля Валленберга – дійшли висновку, що Росія не відповідає вимогам для членства в Ради з прав людини.
“Переобрання Росії в Раду зараз, коли її війна проти України все ще триває, було б контрпродуктивним для прав людини та дало б сигнал про те, що ООН несерйозно ставиться до притягнення Росії до відповідальності за її злочини в Україні”, — йдеться у звіті.
Велика Британія заявила, що “рішуче виступає проти” спроби Росії знову приєднатися до Ради з прав людини.
Рада ООН з прав людини знаходиться в Женеві і складається з 47 членів, кожен з яких обирається на трирічний термін.
На наступних виборах, які відбудуться 10 жовтня, Росія змагатиметься з Албанією та Болгарією за два місця в раді, які зарезервовані для країн Центральної та Східної Європи.
У голосуванні візьмуть участь усі 193 члени Генеральної асамблеї ООН у Нью-Йорку.
- 25 вересня у Раді ООН з прав людини заявили про “постійні докази” того, що російські сили “вчиняють воєнні злочини в Україні”.
- Спеціальна доповідачка ООН з питань тортур Еліс Джилл Едвардс заявила, що катування російськими офіцерами українських цивільних осіб і військовополонених досягли такого рівня, що це явно систематична політика, схвалена державою.
- Прем’єр-міністр Греції заявив, що Москва повинна бути покарана відповідно до міжнародного права за воєнні злочини, які скоїла.
- За останніми оцінками, близько 90% українських військовополонених пройшли через катування, зґвалтування, погрози сексуальним насильством або інші форми жорстокого поводження.
- Тисячі цивільних українців утримуються в мережі формальних і неофіційних в’язниць по всій Росії та на окупованих нею територіях.
28 квітня глава європейської дипломатії Кая Каллас закликала країни-партнери в Південно-Східній Азії не звертатися до Росії за постачанням нафти у спробах подолати масштабний дефіцит пального, спричинений конфліктом на Близькому Сході.
Європейський Союз заявив про готовність запровадити санкції через розвантаження зерна з тимчасово окупованих українських територій в ізраїльських портах.
З 28 квітня влада Краснодарського краю РФ запровадила режим надзвичайної ситуації регіонального рівня через пожежу на нафтопереробному заводі.
Чехія поінформувала Раду Європи про готовність приєднатися до Розширеної часткової угоди, необхідної для запуску Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.
Від початку повномасштабного вторгнення Сили оборони у понад 2,5 раза збільшили дальність deep strike по глибокому тилу Росії. Якщо в 2022 році вдалося уразити воєнний обʼєкт приблизно за 630 км, то нині українські далекобійні засоби успішно нищать воєнну машину ворога на відстані близько 1 750 км.