Росія продаватиме алмази сама собі через західні санкції

Джерело: The Moscow Times

Уряд Росії у 2025 році має намір закуповувати алмази коштом держбюджету, щоб підтримати російську держкорпорацію “Алроса”, котра втратила експортні постачання через західні санкції.

У проєкті бюджету РФ на 2025-2027 роки передбачено 154 мільярди рублів на закупівлю дорогоцінного каміння, половину з них спрямують саме на алмази, повідомив заступник міністра фінансів РФ Олексій Моїсеєв.

Нині сторони узгоджують асортимент.

Це непроста робота. Гохран хоче купити найкращі та унікальні камені, тоді як “Алроса” може продати найкращі камені і без цього. Але переговори просуваються, – зазначив він.

З 2022 року “Алроса” перебуває під західними санкціями. Водночас у 2024 році країни G7 ввели ембарго на імпорт алмазів, зокрема й через треті країни. Як наслідок, експорт російської держкорпорації у 2024 році впав на 38% проти довоєнного рівня.

За результатами минулого року компанія втратила 26% виручки, майже половину EBITDA, тоді як чистий прибуток скоротився у 4,4 рази, до 19,3 мільярда рублів (приблизно 214 мільйонів доларів). У другій половині року “Алроса” стала збитковою, зазнавши втрат у 17,3 мільярда рублів (близько 192 мільйони доларів).

На кінець 2024 року на балансі компанії накопичилося нерозпроданих алмазів на 129,9 мільярда рублів (1,44 мільярда доларів), що на 50% більше проти 2023 року.

Раніше Служба зовнішньої розвідки України поінформувала, що нині російські компанії масово втрачають активи за кордоном під тиском західних санкцій, націоналізацій та розриву партнерських відносин.

Десятки російських компаній, зокрема “Газпром”, “Сбербанк”, “Роснефть”, “Лукойл”, ВТБ, “Ростех”, “Росатом”, втратили основні активи за кордоном. Це, своєю чергою, вкрай негативно впливає на наповнення бюджету РФ через скорочення валютних надходжень, пояснили у розвідці.

До переліку приєдналася компанія “Алроса”, котру наразі вже повністю витіснили з ангольського алмазного родовища “Катока”. У СЗРУ пояснили, що це крок до усунення РФ з глобального ринку дорогоцінного каміння.

1 січня 2024 року в Європейському Союзі набула чинності заборона на імпорт з Росії непромислових природних і синтетичних алмазів, а також ювелірних прикрас з діамантами. Вже 3 січня Європейський Союз оголосив, що включив до списку санкції проти РФ найбільшого російського виробника алмазів “Алроса”.

У квітні 2022 року США відключили “Алросу” від банківської системи та заборонили прямі продажі на прибутковий ринок США.

Тоді як країни G7 заборонили імпорт російських алмазів з 1 січня та запровадили поетапне ембарго на торгівлю камінням протягом 2024 року згідно з угодою, спрямованою на обмеження одного з небагатьох провідних російських експортних товарів, яких все ще не торкнулися західні санкції.

18 грудня 2023 року Рада ЄС погодила дванадцятий пакет санкцій, котрий забороняє прямий і непрямий імпорт, купівлю або передачу алмазів з Росії, а також вводить нову заборону на імпорт скрапленого нафтового газу.

У листопаді Верховний представник Європейського Союзу із зовнішньої політики Жозеп Боррель повідомив, що ЄС продовжить заборону на російські алмази після отримання достатньої підтримки з боку країн G7.

Вже 20 грудня 2023 року в РФ зреагували на ухвалений Радою ЄС дванадцятий пакет санкцій, заявивши, що їм “не становитиме труднощів” обійти західні обмеження. Тож експорт алмазів у 2022 році ще приніс Росії близько $4 млрд.

  • Зусилля західних країн щодо підриву доходів Росії позначилися на експорті російських алмазів. Нині санкції проти російської нафти дозволили Індії стати одним із головних її покупців, водночас обійти алмазне ембарго найбільший у світі центр їхньої обробки не може.

У березні російські втрати досягли рекордного показника за період існування програми Армія дронів. Бонус. Понад 35 тисяч росіян було вбито або важко поранено за місяць.

5 квітня голова правління НАК “Нафтогаз України” Сергій Корецький заявив, що російські війська другий день поспіль атакували нафтогазову інфраструктуру Групи “Нафтогаз” на Полтавщині та Сумщині.

Радник міністра оборони Сергій “Флеш” Бескрестнов підтвердив знищення першого супутникового терміналу зв’язку “Спирит-030”, котрі російські війська почали отримувати після блокування систем супутникового зв’язку “Старлінк”.

У ніч на 5 квітня Сили оборони України завдали ударів по низці об’єктів, які пов’язані з забезпеченням російської армії та паливної інфраструктури.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що затяжна війна США та Ізраїлю проти Ірану може призвести до скорочення підтримки України з боку Вашингтона. За його словами, зміна глобальних пріоритетів США вже впливає на постачання критично важливих систем протиповітряної оборони.