Сейм Литви розгляне законопроєкт про денонсацію Конвенції щодо касетних боєприпасів
Джерело: lrt
3 липня уряд Литви схвалив пропозицію Міністерства національної оборони про вихід з Конвенції, що забороняє використання касетних боєприпасів. Документ розгляне литовський Сейм.
Рішення має підтримати президент Литви Гітанас Науседа, котрий раніше сигналізував про свою згоду.
Згідно з оцінкою Міноборони Литви, денонсація конвенції є доцільною у зв’язку з кардинально іншою ситуацією у сфері національної безпеки країни. Відомство вважає, що Литва повинна мати можливість використовувати касетні боєприпаси, що є високоефективним засобом оборони.
Окрім того, на думку Вільнюса, немає жодних сумнівів, що Росія та Білорусь у разі збройного конфлікту застосовуватимуть касетні бомби і тим самим матимуть військову перевагу. Якщо Литва не вийде з Конвенції з касетних боєприпасів, то навіть її союзники не зможуть використовувати цю зброю на її території або транспортувати її, наголосив міністр оборони Лаурінас Кащюнас.
Касетні боєприпаси є дуже ефективним засобом оборони, оскільки ними можна захистити велику територію.
Також зазначається, що більшість сусідніх країн регіону не є учасниками конвенції – з країн, що межують з Росією, наразі до конвенції приєдналися лише Литва та Норвегія.
Конвенція набула чинності у серпні 2010 року.
Нещодавно Лаурінус Кащюнас заявив про можливість прийняття рішення щодо виходу країни із Конвенції про заборону касетних боєприпасів в найближчому майбутньому.
Додамо, 2 липня мер Вільнюса Валдас Бенкунскас представив план оборони столиці Литві на випадок війни. Зокрема серед заходів розглядають також евакуацію містян.
Довідка. Касетні засоби ураження — засоби ураження, різновид контейнера, що містять від двох до кількох сотень однотипних касетних бойових елементів, які розкидаються на заданій висоті над поверхнею землі. Розкидані над певною територією бойові елементи забезпечують ураження більшої площі в порівнянні з боєприпасом-моноблоком.
Касетні боєприпаси вважаються небезпечними для цивільного населення через їхню здатність розлітатися на велику кількість небезпечних вибухових часток при вибуху.
- НАТО розпочало найбільші військові навчання з часів Холодної війни, репетируючи, як американські війська можуть посилити європейських союзників у країнах, що межують з Росією, та на східному фланзі альянсу, якщо розгориться конфлікт із “майже рівним” противником.
- У 2023 році повітряні сили НАТО по всій Європі понад 300 разів підіймалися на перехоплення російських військових літаків, які наближалися до повітряного простору Альянсу, водночас більшість перехоплень відбувалися над Балтійським морем.
- Прямий збройний конфлікт НАТО з Росією ближче, ніж багато хто думає, попереджає експерт з ракетних технологій та науковий співробітник докторантури університету в Осло Фабіан Гоффман.
- Через свої імперські амбіції Росія становить найбільшу та найгострішу загрозу для країн НАТО. У разі “заморожування” війни в Україні, Москві знадобиться шість-десять років, щоб відновити свою армію. Протягом цього періоду Німеччина спільно з Альянсом повинні дати можливість своїм Збройним силам боротися з Росією. Тільки так можна буде зменшити ризик наступної війни в Європі.
Влада Нігерії домоглася звільнення 100 школярів, викрадених минулого місяця з католицької школи озброєними нападниками. Про це повідомили джерело в ООН та місцеві ЗМІ. Водночас подальша доля ще 165 учнів і працівників закладу залишається невідомою.
На автозаправній станції у місті Шептицький на Львівщині стався напад на артистів Івано-Франківського національного ансамблю пісні й танцю “Гуцулія”. Інцидент трапився вночі під час комендантської години, коли колектив повертався до України після гастролей у Європі.
Польща направила до Інтерполу запит про оголошення двох громадян України – Олександра Кононова та Євгена Іванова – у міжнародний розшук із застосуванням “червоних” ордерів. Обох підозрюють у причетності до диверсії на польській залізниці.
Старший син Дональда Трампа, Дональд Трамп-молодший, заявив, що президент США може відмовитися від участі у мирному процесі щодо України, оскільки це питання нібито не є пріоритетним для американців. Він також зазначив, що, на його думку, Європа має запропонувати кращий план врегулювання ситуації.
Президент США Дональд Трамп заявив, що Росія нібито вже погодилася на запропонований ним “мирний план”, тоді як президент України Володимир Зеленський навіть не ознайомився з документом.