Сейм Литви ще на рік продовжив санкції проти росіян та білорусів
Джерело: LRT
Сейм Литви проголосував за продовження ще на рік національних санкцій проти громадян Росії та Білорусі. Зокрема, йдеться про обмеження щодо отримання віз, посвідок, придбання нерухомості тощо.
Документ, схвалений урядом, має підписати президент Гітанас Науседа.
25 квітня 109 депутатів Сейму проголосували за продовження дії закону про встановлення обмежувальних заходів через військову агресію РФ проти України. Двоє депутатів були проти, восьмеро утрималися.
Уряд Литви запропонував продовжити санкції, оскільки повномасштабна війна РФ проти України триває, і “причини, через які минулого року ухвалили цей закон, нікуди не зникли”.
Відповідно до закону, ухваленого минулого року, росіяни та білоруси обмежені в можливості отримати литовські візи та електронний статус резидента, можливість громадян Росії приїхати до Литви та придбати нерухомість додатково ускладнено, а їхні заявки на дозвіл на проживання в Литві також тимчасово не приймаються.
Ухвалений у четвер національний закон про санкції діятиме до 2 травня 2025 року. Одначе, документ, схвалений урядом, ще має підписати президент Гітанас Науседа. Торік він ветував такий закон через різні санкції проти громадян Росії та Білорусі, але Сейм відхилив це вето.
За даними Міграційного департаменту, наразі посвідки на проживання в Литві мають 62 тисячі осіб. З них 884 громадяни Білорусі та 15 тис. 678 громадян Росії.
- У Литві анулюватимуть посвідки на проживання для білорусів та росіян через часті поїздки на батьківщину, якщо ті їздитимуть на батьківщину більше одного разу на місяць. Відповідний законопроєкт внесли до Сейму.
- Литва може зайняти активну позицію у питанні повернення українських чоловіків призовного віку, які виїхали з країни. Як сказав міністр оборони Литви Лаурінас Кащюнас, будь-які заходи будуть розглядатися після оцінки дій Польщі у цій сфері.
- Міністерка внутрішніх справ Литви Аґне Білотайте повідомила, що у 2024 році Литва виділить 1,2 млрд євро на військову допомогу Україні.
Міністр закордонних справ Радослав Сікорський наголосив, що пишається польським судом, котрий днями постановив, “що саботаж проти загарбника не є злочином”. Так він зреагував на обурення глави МЗС Угорщини Петера Сіярто стосовно того, що за його словами, польський суд “випустив терориста”, підозрюваного у підриві Nord Stream 2.
Міністерство оборони Росії починає економити будівельні матеріали та папір через проблеми з бюджетом. Як повідомив джерело, близьке до міністерства, мова про впровадження інструментів “ощадливого управління”, адаптованих під армію РФ.
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко 22 жовтня повідомила, що уряд вже виділив понад 700 мільйонів гривень на ремонт доріг у прифронтових Сумській і Харківській областях, а також на Полтавщині.
Станом на вечір 22 жовтня у Харкові збільшилася кількість постраждалих внаслідок російської атаки на дитсадок, повідомив міський голова Ігор Терехов. Серед поранених – п’ятирічна дитина.
У різних регіонах РФ масово переносять строки ремонтів інфраструктурних об’єктів – від доріг до інтернет-кабелів та освітніх закладів. Причиною затримок офіційно називають нестачу фінансування, проблеми з постачанням матеріалів та техніки. Реальна причина – перенаправлення державних коштів на продовження війни проти України.