Сербія приєдналася до української Кримської платформи, сигналізуючи про відхід від РФ
Джерело: Reuters
23 серпня Сербія приєдналася до очолюваної Україною платформи стосовно реінтеграції Криму, сигналізуючи про відхід від Росії, історичного союзника та постачальника природного газу.
Цей крок стався через день після зустрічі президента України Володимира Зеленського та його сербського колеги Александара Вучича в Афінах, яку обидва лідери назвали “доброю та відкритою”.
Прем’єр-міністерка Сербії Ана Брнабич заявила, що Сербія “щиро шкодує про страждання України та українського народу”.
Вона акцентувала “відданість дотриманню принципів міжнародного права, територіальної цілісності та політичної незалежності держав”.
Ми щиро співпереживаємо… українському народу та Україні, яка має справжнього друга в Сербії, – додала вона.
Кримську платформу запущено Зеленським у 2021 році з метою реінтеграції Криму, незаконно анексованого Росією у 2014 році. Відтоді до платформи приєдналися загалом 67 країн та організацій, зокрема Сполучені Штати, Велика Британія, НАТО та Європейський Союз.
Сербія неодноразово засуджувала вторгнення Росії в Україну в Організації Об’єднаних Націй та на інших міжнародних форумах, але поки що відмовлялася запровадити санкції проти Москви.
Україна не визнає Косово, яке проголосило незалежність від Сербії у 2008 році. Белград, своєю чергою, не визнає анексію Росією Криму та окупованих нею частин України.
Сербія залишається повністю залежною від постачань природного газу з Росії та підтримує торгові та військові зв’язки з Москвою. Водночас Белград також прагне приєднатися до Європейського Союзу та диверсифікувати постачання енергії.
У квітні оприлюднені документи Пентагону показали, що Сербія погодилася постачати озброєння та боєприпаси до Києва або відправляла їх в Україну.
Вучич підтвердив, що сербська зброя могла потрапити на поле битви через треті країни.
- 22 серпня президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що провела “продуктивну” зустріч з президентом України Володимиром Зеленським в Афінах під час його чергового турне європейськими країнами.
- Люксембург приєднався до декларації “Великої сімки” щодо підтримки гарантій безпеки для України.
- Чорногорія приєдналася до декларації G7 щодо гарантій безпеки України.
- Уряд Сербії виділив Україні гуманітарну допомогу для подолання наслідків підриву російськими окупантами дамби Каховської ГЕС.
4 грудня під час 20-го засідання Комітет ЮНЕСКО із захисту культурних цінностей у разі збройного конфлікту ухвалив рішення про внесення ще 19 українських об’єктів культурної спадщини до Міжнародного списку культурних цінностей під посиленим захистом. Загальна кількість українських об’єктів у Списку культурних цінностей під посиленим захистом зросла до 46.
Повномасштабна війна РФ проти України спричинила безпрецедентні руйнування природного середовища, знищення екосистем і масштабне забруднення повітря, ґрунтів та водних ресурсів. За даними Державної екологічної інспекції, станом на сьогодні сума завданих довкіллю збитків становить 6,01 трлн грн, що є найбільшими ековтратами, зафіксованими в Європі за сучасної історії.
Колишній голова Офісу президента Андрій Єрмак, який залишив посаду наприкінці листопада, продовжує обіймати щонайменше дев’ять посад у державних органах та консультативних радах.
Ще семеро українських дітей – шість хлопчиків і одна дівчинка – були повернуті до своїх родин у межах ініціативи з повернення депортованих дітей. З цієї нагоди перша леді США Меланія Трамп оприлюднила заяву, у якій оцінила зусилля учасників процесу.
Президент Франції Емманюель Макрон під час зустрічі з главою КНР Сі Цзіньпіном запропонував запровадити мораторій на удари Росії по енергетичній інфраструктурі України під час зимового періоду.