Сербія приєдналася до української Кримської платформи, сигналізуючи про відхід від РФ
Джерело: Reuters
23 серпня Сербія приєдналася до очолюваної Україною платформи стосовно реінтеграції Криму, сигналізуючи про відхід від Росії, історичного союзника та постачальника природного газу.
Цей крок стався через день після зустрічі президента України Володимира Зеленського та його сербського колеги Александара Вучича в Афінах, яку обидва лідери назвали “доброю та відкритою”.
Прем’єр-міністерка Сербії Ана Брнабич заявила, що Сербія “щиро шкодує про страждання України та українського народу”.
Вона акцентувала “відданість дотриманню принципів міжнародного права, територіальної цілісності та політичної незалежності держав”.
Ми щиро співпереживаємо… українському народу та Україні, яка має справжнього друга в Сербії, – додала вона.
Кримську платформу запущено Зеленським у 2021 році з метою реінтеграції Криму, незаконно анексованого Росією у 2014 році. Відтоді до платформи приєдналися загалом 67 країн та організацій, зокрема Сполучені Штати, Велика Британія, НАТО та Європейський Союз.
Сербія неодноразово засуджувала вторгнення Росії в Україну в Організації Об’єднаних Націй та на інших міжнародних форумах, але поки що відмовлялася запровадити санкції проти Москви.
Україна не визнає Косово, яке проголосило незалежність від Сербії у 2008 році. Белград, своєю чергою, не визнає анексію Росією Криму та окупованих нею частин України.
Сербія залишається повністю залежною від постачань природного газу з Росії та підтримує торгові та військові зв’язки з Москвою. Водночас Белград також прагне приєднатися до Європейського Союзу та диверсифікувати постачання енергії.
У квітні оприлюднені документи Пентагону показали, що Сербія погодилася постачати озброєння та боєприпаси до Києва або відправляла їх в Україну.
Вучич підтвердив, що сербська зброя могла потрапити на поле битви через треті країни.
- 22 серпня президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що провела “продуктивну” зустріч з президентом України Володимиром Зеленським в Афінах під час його чергового турне європейськими країнами.
- Люксембург приєднався до декларації “Великої сімки” щодо підтримки гарантій безпеки для України.
- Чорногорія приєдналася до декларації G7 щодо гарантій безпеки України.
- Уряд Сербії виділив Україні гуманітарну допомогу для подолання наслідків підриву російськими окупантами дамби Каховської ГЕС.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.