Сербія приєдналася до української Кримської платформи, сигналізуючи про відхід від РФ

Джерело: Reuters

23 серпня Сербія приєдналася до очолюваної Україною платформи стосовно реінтеграції Криму, сигналізуючи про відхід від Росії, історичного союзника та постачальника природного газу.

Цей крок стався через день після зустрічі президента України Володимира Зеленського та його сербського колеги Александара Вучича в Афінах, яку обидва лідери назвали “доброю та відкритою”.

Прем’єр-міністерка Сербії Ана Брнабич заявила, що Сербія “щиро шкодує про страждання України та українського народу”.

Вона акцентувала “відданість дотриманню принципів міжнародного права, територіальної цілісності та політичної незалежності держав”.

Ми щиро співпереживаємо… українському народу та Україні, яка має справжнього друга в Сербії, – додала вона.

Кримську платформу запущено Зеленським у 2021 році з метою реінтеграції Криму, незаконно анексованого Росією у 2014 році. Відтоді до платформи приєдналися загалом 67 країн та організацій, зокрема Сполучені Штати, Велика Британія, НАТО та Європейський Союз.

Сербія неодноразово засуджувала вторгнення Росії в Україну в Організації Об’єднаних Націй та на інших міжнародних форумах, але поки що відмовлялася запровадити санкції проти Москви.

Україна не визнає Косово, яке проголосило незалежність від Сербії у 2008 році. Белград, своєю чергою, не визнає анексію Росією Криму та окупованих нею частин України.

Сербія залишається повністю залежною від постачань природного газу з Росії та підтримує торгові та військові зв’язки з Москвою. Водночас Белград також прагне приєднатися до Європейського Союзу та диверсифікувати постачання енергії.

У квітні оприлюднені документи Пентагону показали, що Сербія погодилася постачати озброєння та боєприпаси до Києва або відправляла їх в Україну.

Вучич підтвердив, що сербська зброя могла потрапити на поле битви через треті країни.

Російська агресія досягла “екзистенційного та безрозсудного” рівня для Європейського Союзу, заявив прем’єр-міністр Ірландії Міхал Мартін після того, як Німеччина офіційно звинуватила Москву у спробі диверсії в аеропорту Лейпцига.

2 вересня 2025 року, за ініціативи командира Третього армійського корпусу, бригадного генерала  Андрія Білецького створили експериментальну роту ударних наземних роботизованих комплексів NC13. За рік підрозділ провів понад 160 операцій із застосуванням НРК.

Киянка отримала 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна за спробу підпалити автомобіль українського військового за завданням російських спецслужб.

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга висловив сподівання на нову динаміку у мирних зусиллях, наголосивши окремо на важливості участі американської сторони.

Європейський Союз готує новий масштабний пакет санкцій проти Росії. До списку можуть додати ще 1600 осіб і компаній, пов’язаних із російським військово-промисловим комплексом.