Слідом за судноплавством та ринком пшениці: дії Росії ставлять під загрозу нафтову галузь – Forbes

Джерело: Forbes

Загрози для комерційного судноплавства у воєнний час серйозні, і зараз у Чорному морі може статися все, що завгодно. Морський експорт російської нафти також може опинитися під загрозою.

Як зауважили у виданні, Росія не гаяла часу, нагнітаючи напруженість після свого виходу з “Чорноморської угоди” 17 липня. Вихід із “зернової ініціативи” і погрози суднам, які прямують до українських портів на Чорному морі, вочевидь, є частиною заздалегідь прорахованої російської стратегії, головною метою якої є посилення тиску на Україну в умовах війни.

“Обмеження доступу України до чорноморського судноплавства у спробах перекрити українські постачання пшениці, кукурудзи, ячменю і насіння соняшнику на світові ринки має стратегічний сенс з точки зору воєнного часу. Росія має на меті позбавити Україну можливості отримувати іноземну валюту за рахунок експортних надходжень, і, що, ймовірно, більш важливо, росіяни намагаються завдати шкоди сільськогосподарським ринкам всередині України, порушуючи логістичний цикл “рослина – врожай – експорт”, який дозволяє Україні бути світовим лідером на експортних ринках сільськогосподарської продукції”, – пояснив директор американської компанії Teucrium Trading Сел Гілберті.

За його словами, Україна вважається найбільшим експортером кукурудзи, соняшнику і другим найбільшим експортером пшениці в Чорноморському регіоні. При цьому вона залишається третім найбільшим експортером кукурудзи у світі і п’ятим у світі експортером пшениці.

Водночас Гілберті зазначає, що дуже часто люди забувають, що Росія – другий найбільший у світі експортер сирої нафти. Якщо врахувати нафтопродукти (бензин, дизельне паливо, газойль тощо), то Москва залишається найбільшим у світі постачальником нафти і нафтопродуктів на світові експортні ринки. І трохи менше половини цього експорту перевозиться океанськими танкерами через Чорне море.

“Не потрібно багато зусиль, щоб побачити небезпеку перебоїв у судноплавстві в Чорному морі для світових нафтових ринків. Своїм суворим попередженням від 19 липня про те, що будь-яке судно, яке прямує до українських чорноморських портів, буде розглядатися як таке, що перевозить військові вантажі, Росія буквально оголосила війну суднам на шляху до України”, – наголошує автор.

Утім, як нагадує Гілберті, Київ відповів аналогічною позицією, попередивши, що, починаючи з 21 липня кораблі, які прямують до контрольованих Росією чорноморських портів, також можуть стати мішенями для обстрілів.

Своєю чергою, Білий дім теж приєднався до протистояння, заявивши, що Росія може планувати якусь операцію “під чужим прапором”. Вона може атакувати цивільні судна, але у результаті звинуватити в цьому Україну.

“Все це поки що лише розмови, але війна реальна, Росія безжальна, а Україна зараз перебуває у певному відчаї, зокрема, коли йдеться про її здатність експортувати продукцію через Чорне море. Якщо нафтовий танкер стане мішенню, або навіть якщо тарифи на чорноморські перевезення і страхове покриття продовжать зростати або стануть повністю економічно нежиттєздатними, це, зрештою, матиме вплив на міжнародні ціни на нафту, що, своєю чергою, прямо вплине на світову економіку”, – підкреслює автор статті.

ДОВІДКОВО. 25 липня Кремль заявив, що Росія не повернеться до “Чорноморської зернової ініціативи” та відхилив заклик Генерального секретаря ООН Антоніу Гутерреша повернутися до неї.

У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 13 березня. З початку доби відбулося 129 бойових зіткнень.

Служба зовнішньої розвідки України отримала дані про плани Кремля розширили флот танкерів, котрі транспортують нафту під прапором РФ. Відповідне рішення продиктоване дедалі частішими прецедентами затримань танкерів “тіньового флоту” РФ європейськими країнами та США.

12 березня у Бухаресті президенти України та Румунії – Володимир Зеленський і Нікушор Дан – підписали три міждержавні документи. Йдеться про рамкову домовленість щодо співпраці в енергетичній сфері, спільну заяву про виробництво оборонної продукції, а також декларацію про встановлення стратегічного партнерства між Україною та Румунією.

Доходи Росії від експорту нафти у лютому скоротилися до найнижчого рівня з часів повномасштабного вторгнення в Україну. Поки західні санкції обмежують продажі та змушують до більших знижок, Київ, своєю чергоб, продовжує атаки на нафтову інфраструктуру Крелмя, повідомило Міжнародне енергетичне агентство у щомісячному огляді ринку.

У рамках зниження наступального потенціалу російського агресора 11-го та у ніч на 12 березня підрозділи Сил оборони України завдали серії уражень по військових об’єктах противника.