Слідом за судноплавством та ринком пшениці: дії Росії ставлять під загрозу нафтову галузь – Forbes

Джерело: Forbes

Загрози для комерційного судноплавства у воєнний час серйозні, і зараз у Чорному морі може статися все, що завгодно. Морський експорт російської нафти також може опинитися під загрозою.

Як зауважили у виданні, Росія не гаяла часу, нагнітаючи напруженість після свого виходу з “Чорноморської угоди” 17 липня. Вихід із “зернової ініціативи” і погрози суднам, які прямують до українських портів на Чорному морі, вочевидь, є частиною заздалегідь прорахованої російської стратегії, головною метою якої є посилення тиску на Україну в умовах війни.

“Обмеження доступу України до чорноморського судноплавства у спробах перекрити українські постачання пшениці, кукурудзи, ячменю і насіння соняшнику на світові ринки має стратегічний сенс з точки зору воєнного часу. Росія має на меті позбавити Україну можливості отримувати іноземну валюту за рахунок експортних надходжень, і, що, ймовірно, більш важливо, росіяни намагаються завдати шкоди сільськогосподарським ринкам всередині України, порушуючи логістичний цикл “рослина – врожай – експорт”, який дозволяє Україні бути світовим лідером на експортних ринках сільськогосподарської продукції”, – пояснив директор американської компанії Teucrium Trading Сел Гілберті.

За його словами, Україна вважається найбільшим експортером кукурудзи, соняшнику і другим найбільшим експортером пшениці в Чорноморському регіоні. При цьому вона залишається третім найбільшим експортером кукурудзи у світі і п’ятим у світі експортером пшениці.

Водночас Гілберті зазначає, що дуже часто люди забувають, що Росія – другий найбільший у світі експортер сирої нафти. Якщо врахувати нафтопродукти (бензин, дизельне паливо, газойль тощо), то Москва залишається найбільшим у світі постачальником нафти і нафтопродуктів на світові експортні ринки. І трохи менше половини цього експорту перевозиться океанськими танкерами через Чорне море.

“Не потрібно багато зусиль, щоб побачити небезпеку перебоїв у судноплавстві в Чорному морі для світових нафтових ринків. Своїм суворим попередженням від 19 липня про те, що будь-яке судно, яке прямує до українських чорноморських портів, буде розглядатися як таке, що перевозить військові вантажі, Росія буквально оголосила війну суднам на шляху до України”, – наголошує автор.

Утім, як нагадує Гілберті, Київ відповів аналогічною позицією, попередивши, що, починаючи з 21 липня кораблі, які прямують до контрольованих Росією чорноморських портів, також можуть стати мішенями для обстрілів.

Своєю чергою, Білий дім теж приєднався до протистояння, заявивши, що Росія може планувати якусь операцію “під чужим прапором”. Вона може атакувати цивільні судна, але у результаті звинуватити в цьому Україну.

“Все це поки що лише розмови, але війна реальна, Росія безжальна, а Україна зараз перебуває у певному відчаї, зокрема, коли йдеться про її здатність експортувати продукцію через Чорне море. Якщо нафтовий танкер стане мішенню, або навіть якщо тарифи на чорноморські перевезення і страхове покриття продовжать зростати або стануть повністю економічно нежиттєздатними, це, зрештою, матиме вплив на міжнародні ціни на нафту, що, своєю чергою, прямо вплине на світову економіку”, – підкреслює автор статті.

ДОВІДКОВО. 25 липня Кремль заявив, що Росія не повернеться до “Чорноморської зернової ініціативи” та відхилив заклик Генерального секретаря ООН Антоніу Гутерреша повернутися до неї.

Заступник глави російського МЗС Олександр Панкін заявив, що Росія отримала запрошення взяти участь у саміті G20 на найвищому рівні, котрий відбудеться у грудні в Маямі.

Європейський Союз запровадив жорсткі торговельні санкції проти Росії чотири роки тому, змусивши естонського виробника деревини Puidukoda замінити понад половину своїх постачань ялини та сосни, переорієнтувавшись на країни Скандинавії.

Заклики російського глави Володимира Путіна до збільшення народжуваності, обмеження абортів і спроби нав’язування так званих “традиційних цінностей” не змогли змінити демографічну тенденцію в Росії, яка продовжує рухатися до глибокої кризи.

Бійці підрозділу СБС та 1-го корпусу НГУ Азов 22 квітня знищили командний пункт та місце базування Управління мобільних дій (УМД) ФСБ РФ у тимчасово окупованому Донецьку.

23 квітня країни Європейського Союзу ухвалили 20-й санкційний пакет проти Росії, котрий містить обмеження проти “тіньового флоту”, осіб та підприємств, що підтримують військово-промисловий комплекс РФ, а також закладає основу для подальшої заборони на морські послуги для постачання російської нафти.