Спецтрибунал щодо злочину агресії РФ проти України готовий розпочати роботу у 2026 році

Джерело: Ірина Мудра у коментарі Укрінформу

У 2026 році очікується початок роботи Спеціального трибуналу щодо злочину агресії РФ проти України.

Як зауважила заступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра, станом на сьогодні у сторін вже є чітке розуміння процесу створення трибуналу в Гаазі.

Спецтрибунал може запрацювати вже наступного року. Цього року ми закінчуємо оформлення юридичної бази і починаємо формувати спецтрибунал: набирати суддів, секретаріат, впроваджувати правила і регламенти роботи, процедури. Але головне — настання справедливості для тих, хто вчиняє злочин агресії проти України — неминуче, — наголосила вона.

Мудра додала, що у 2025 році юридична робота ще триватиме.

Зокрема, вже є проєкт статуту, який повністю регламентує організаційно, функціонально, й юридично всі правила роботи спецтрибуналу. Спецтрибунал за злочин агресії проти України створюється фактично за два роки. Це доволі швидко, враховуючи дуже складні і чутливі питання, щодо яких доводилось шукати компроміс, — пояснила представниця ОП.

Окрім того, вона розповіла деталі стосовно зустрічі міністрів закордонних справ Коаліції держав для політичного схвалення створення спецтрибуналу щодо злочину агресії проти України 9 травня. Зауваживши, що уся робота, яка велася до цього часу юридичними радниками 40 держав і результатом якої був напрацьований пакет документів отримає політичну підтримку.

Це буде висловлення політичної підтримки для подальшої передачі всіх напрацювань до Ради Європи для вже фактичної імплементації. Тобто Рада Європи буде робити необхідні кроки зі створення спецтрибуналу, — резюмувала Мудра.

Раніше стало відомо, що проект Спеціального трибуналу зі злочину агресії РФ проти України готовий і чекає на політичне схвалення. Його неофіційно називають “трибуналом для Путіна”, оскільки у міжнародній юриспруденції відповідальним за злочин агресії вважається найвище керівництво держави.

Зміст документів про створення трибуналу на основі Ради Європи поки що тримається у секреті. Відомо лише, що Володимира Путіна не судитимуть, доки він президент РФ. Те саме стосується Михайла Мішустіна та Сергія Лаврова.

Проте проти вищого керівництва РФ і, можливо, Білорусі в межах Спецтрибуналу вестимуть розслідування – для цього імунітет не перешкода. У результаті можуть підготувати обвинувальний висновок, хоча висунути звинувачення та видати ордер на арешт суд не зможе до зняття недоторканності, повідомило кореспондентку DW джерело.

У справі мають фігурувати близько двох десятків посадовців РФ зі списку Києва. Трибунал зосередиться на високопоставлених політичних та військових лідерах, відповідальних за планування, підготовку, ініціювання та здійснення злочину агресії проти України. Джерело додало, що США фактично відмовилися приєднуватися до засновників трибуналу після повернення до Білого дому Дональда Трампа.

Дослідник Інституту права міжнародного миру та безпеки Кельнського університету Гліб Богуш вважає, що це крок уперед. На його думку, двадцять осіб – це реальна кількість, що відображає природу злочину агресії.

Водночас спеціаліст з міжнародного права, ірландський юрист Ендрю Форд наголосив на ризиках такого трибуналу з погляду легітимності та ефективності: якщо суд зосередиться лише на невеликій групі представників еліти, без гарантії затримання, а тим більше засудження цих підозрюваних, то як це позначиться на системі міжнародного кримінального права?

Крім того, вирішивши, що Путін має імунітет, Рада Європи, якій так і не вдалося оголосити його нелегітимним президентом, подає небезпечний сигнал: який може бути сприйнятий, як заклик ігнорувати розпорядження Міжнародного кримінального суду (МКС), який раніше видав ордер на арешт глави РФ.

Зауважимо, 4 лютого представники Європейської комісії, Європейської служби зовнішніх справ, Ради Європи, України та 37 держав погодили головні параметри для створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії РФ проти України.

Окрім того, визначили найважливіші елементи проєкту статуту Шумана – основного юридичного документа, що регулюватиме діяльність трибуналу.

Після початку роботи трибунал матиме повноваження притягати до відповідальності російських політичних і військових керівників, котрі несуть найвищу відповідальність за злочин агресії.

Коли Росія вирішила порушити кордони України, знехтувавши Статутом ООН, вона скоїла один із найтяжчих міжнародних злочинів – злочин агресії. Тепер наближається справедливість. Справедливість для України. Ми заклали правові основи для створення спеціального трибуналу, – зауважила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

Генсекретар Ради Європи Ален Берсе назвав результати зустрічі прогресом, який відчуватимуть також наступні покоління українців.

Додамо, Верховна представниця Євросоюзу з закордонних справ Кая Каллас заявила, що трибунал для лідера РФ Володимира Путіна працюватиме, навіть якщо президент США Дональд Трамп досягне мирних переговорів з господарем Кремля щодо України.

Спеціальний трибунал створять на основі Ради Європи, до групи його засновників входить 41 представник, і Каллас закликала решту країн приєднатися до цієї ініціативи.

Очікується, що фінальна, 14-та зустріч групи відбудеться у квітні, і на ній підпишуть документ про створення Спеціального трибуналу.

Читайте також: Голова Міжнародного кримінального суду пообіцяла покарати Путіна за злочини в Україні

Довідка. Злочин агресії — окрема категорія міжнародних правопорушень, яка полягає у розв’язанні війни проти іншої держави. На відміну від воєнних злочинів та злочинів проти людяності, за які можуть бути притягнуті до відповідальності як рядові учасники, так і командири обох сторін, злочин агресії можна інкримінувати виключно вищому керівництву країни, що приймав рішення про напад. Тож, робота трибуналу насамперед стосуватиметься глави РФ Володимира Путіна.

• Близько 30 європейських країн, а також Австралія і Канада звернулися до Міжнародного суду ООН в Гаазі з проханням ухвалити рішення, що Суд має юрисдикцію для розгляду по суті позову України проти Росії, в якому Україна обвинувачує РФ у зловживанні Конвенцією про запобігання злочину геноциду з метою створення приводу для повномасштабного вторгнення, яке відбулося 24 лютого 2022 року.
• “Дуже ймовірно”, що Росію визнають винною у продовольчій кризі, зазначила Катріона Мердок, партнерка Global Rights Compliance, і тоді МКС видасть ще один ордер на арешт Путіна, разом із тим, який був виданий у березні цього року за незаконну депортацію дітей.
• Генеральний прокурор Андрій Костін разом з керівницею розслідуваннями міжнародних злочинів, вчинених в Україні, від Міжнародного кримінального суду Брендою Голліс побували на Харківщині — у місцях російських атак на цивільну інфраструктуру.
• Колишній посол Білорусі в Польщі Павло Латушко передав прокурорам Міжнародного кримінального суду (МКС) в Гаазі другу частину звіту, що містить нові матеріали, які підтверджують причетність “диктатора Олександра Лукашенка і його спільників до воєнних злочинів”. Йдеться, зокрема, про незаконне вивезення українських дітей до Білорусі.
• Міжнародний кримінальний суд (МКС) видав ордери на арешт двох високопоставлених російських військових за звинуваченнями у причетності до нападів на цивільну інфраструктуру України.