Сплутали кг з тонами: у ЦПД дезінформували щодо обсягу ввезеного до Польщі зерна з РФ
Джерело: Анатолій Курносов/Facebook
Експерт Центру політичних студій “Доктрина” Анатолій Курносов у власному дописі від 14 лютого повідомив, що навів хибні дані стосовно ввезеного до Польщі російського зерна, оскільки заявив про мільйони тонн замість кг. Він перепросив за свою помилку. Водночас, станом на 17 лютого, на його слова у випуску ЦПД посилалася експертка студії. І Центр розмістив дані саме про ті ж “12 млн тонн”.
Курносов пояснив, що навівши дані: “за весь 2022 рік до Польщі з Росії було імпортовано 6 140 734 кг зернових. З 1 січня 2023 року до кінця травня 2023 року в країну потрапило 5 870 316 кг зернових”, він все ж суттєво помилився, порівнюючи їх з імпортом з України, де мовиться про мільйони тонн. Звідси і наступна хибна інтерпретація про начебто значну перевагу російського імпорту.
Одначе, станом на 18 лютого у ЦПД не опублікували спростування поширених неправдивих даних, що вводять в оману читачів – попри те, що у коментарях на різних платформах їм вказали щодо хибності опублікованої інформації.
За даними Головного статистичного управління Польщі, за весь 2022 рік з РФ імпортовано 6 140 734 кг зернових, а за 2023 завезено 5 870 316 кг зернових.
Зауважимо, за словами глава департаменту збору та моніторингу дезінформації ЦПД Аліни Бондарчук, за рік до Польщі ввезено 12 млн тонн російського зерна, тоді як українського — 4,3 млн тонн. Тож очевидно, що така інформація викликала реакцію користувачів. Хтось, перевіривши інформацію самотужки, вказав на це у коментарях, тоді як інші почали звинувачувати Польщу.
13 лютого польські фермери відновили акції протесту біля пункту пропуску “Корчова — Краковець“, який став шостим КПП на кордоні, заблокованим протестувальниками.
З 15 лютого українські водії розпочали акцію протесту біля пункту пропуску “Ягодин-Дорогуськ”. Їхні дії є реакцією на блокування польськими фермерами руху вантажівок.
У межах протесту деякі учасники почали зривати замки на українських вантажівках і висипати з них зерно. Посол України у Варшаві Василь Зварич назвав ці дії “ганебним і образливим злочином”, заявивши, що українські дипломати звернулися до польської поліції.
Згодом стало відомо, що так звану “акцію” організував Рафал Маклер – один із натхненників протестів, власник логістичної компанії та лідер люблінського осередку маргінальної партії “Конфедерація”, який виступає за покращення відносин з РФ.
Також у розслідуванні Guildhall наголосили, що до блокування українських кордонів причепні російські спецслужби.
- Міністр сільського господарства Польщі Чеслав Секерський попросив вибачення за випадок із розсипаним зерном на кордоні з Україною. За його словами, це була “не зовсім адекватна форма протесту”, але зауважив, що до неї “часто вдаються фермери в різних країнах”.
- Окружна прокуратура Хелма порушила справу за фактом висипання зерна з українських вантажівок перед переїздом у Дорогуську.
- У Google стверджують, що після вторгнення Росії в Україну у 2022 році вони наполегливо працювали, щоб перешкодити уряду Володимира Путіна використовувати їхні сервіси для поширення дезінформації. Але широко використовувана служба Android під назвою Discover продовжує подавати пропаганду російській аудиторії.
Американський мільярдер Ілон Маск відповів міністру оборони України Михайлу Федорову на прохання скасувати обмеження швидкості супутникової системи Starshield. За його словами, рішення щодо роботи цієї системи ухвалюють американські військові, а останнє слово залишається за президентом США.
Президент України Володимир Зеленський під час візиту до Великої Британії заявив про труднощі у відносинах зі США, зокрема проблеми з роботою Starlink та обміном розвідувальною інформацією. Він також розкритикував позицію американського президента Дональда Трампа щодо війни Росії проти України.
Естонія підтримує ініціативу Фінляндії щодо цілковитої заборони видачі туристичних віз росіянам у країнах Євросоюзу, заявив глава МЗС балтійської республіки Маргус Тсахкна.
У Міноборони повідомили, що станом на сьогодні, в межах експериментального проєкту із залучення підприємств незалежно від форми власності до системи протиповітряної оборони долучилися майже 100 підприємств.
14 жовтня російські війська вкотре здійснили авіаудар по житловій забудові Краматорська, що на Донеччині. Внаслідок атаки є загиблі, також поранень зазнали четверо осіб.