Сплутали кг з тонами: у ЦПД дезінформували щодо обсягу ввезеного до Польщі зерна з РФ

Джерело: Анатолій Курносов/Facebook

Експерт Центру політичних студій “Доктрина” Анатолій Курносов у власному дописі від 14 лютого повідомив, що навів хибні дані стосовно ввезеного до Польщі російського зерна, оскільки заявив про мільйони тонн замість кг. Він перепросив за свою помилку. Водночас, станом на 17 лютого, на його слова у випуску ЦПД посилалася експертка студії. І Центр розмістив дані саме про ті ж “12 млн тонн”.

Курносов пояснив, що навівши дані: “за весь 2022 рік до Польщі з Росії було імпортовано 6 140 734 кг зернових. З 1 січня 2023 року до кінця травня 2023 року в країну потрапило 5 870 316 кг зернових”, він все ж суттєво помилився, порівнюючи їх з імпортом з України, де мовиться про мільйони тонн. Звідси і наступна хибна інтерпретація про начебто значну перевагу російського імпорту.

Одначе, станом на 18 лютого у ЦПД не опублікували спростування поширених неправдивих даних, що вводять в оману читачів – попри те, що у коментарях на різних платформах їм вказали щодо хибності опублікованої інформації.

За даними Головного статистичного управління Польщі, за весь 2022 рік з РФ імпортовано 6 140 734 кг зернових, а за 2023 завезено 5 870 316 кг зернових.

Зауважимо, за словами глава департаменту збору та моніторингу дезінформації ЦПД Аліни Бондарчук, за рік до Польщі ввезено 12 млн тонн російського зерна, тоді як українського — 4,3 млн тонн. Тож очевидно, що така інформація викликала реакцію користувачів. Хтось, перевіривши інформацію самотужки, вказав на це у коментарях, тоді як інші почали звинувачувати Польщу.

13 лютого польські фермери відновили акції протесту біля пункту пропуску “Корчова — Краковець“, який став шостим КПП на кордоні, заблокованим протестувальниками.

З 15 лютого українські водії розпочали акцію протесту біля пункту пропуску “Ягодин-Дорогуськ”. Їхні дії є реакцією на блокування польськими фермерами руху вантажівок.

У межах протесту деякі учасники почали зривати замки на українських вантажівках і висипати з них зерно. Посол України у Варшаві Василь Зварич назвав ці дії “ганебним і образливим злочином”, заявивши, що українські дипломати звернулися до польської поліції.

Згодом стало відомо, що так звану “акцію” організував Рафал Маклер – один із натхненників протестів, власник логістичної компанії та лідер люблінського осередку маргінальної партії “Конфедерація”, який виступає за покращення відносин з РФ.

Також у розслідуванні Guildhall наголосили, що до блокування українських кордонів причепні російські спецслужби.

Ввечері 8 листопада російські війська атакували безпілотниками багатоквартирний житловий будинок і будівлю готелю у Кременчуці, що на Полтавщині. Виникли пожежі.

Ввечері 8 листопада на Запорізькій атомній електростанції повністю відновили зовнішнє електропостачання після 16-го блекаута на станції від початку року.

Київ розвиває власну супутникову інфраструктуру, шукає альтернативи американській системі Starlink та випробовує засоби перехоплення цілей у навколокосмічному просторі, зокрема для протидії російським балістичним ракетам “Орєшнік”.

Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро заявив, що європейці долучаться до переговорів про завершення війни між Росією та Україною 10-11 листопада в Об’єднаних Арабських Еміратах. 

Росія напередодні тристоронніх переговорів з Україною та США знову виступила проти надання Україні гарантій безпеки за участю іноземних військ і намагається усунути європейських представників від переговорного процесу. Окрім того, склад російської делегації, за оцінкою американського Інституту вивчення війни (ISW), свідчить про відсутність у Кремля зацікавленості в добросовісних перемовинах.