Сплутали кг з тонами: у ЦПД дезінформували щодо обсягу ввезеного до Польщі зерна з РФ

Джерело: Анатолій Курносов/Facebook

Експерт Центру політичних студій “Доктрина” Анатолій Курносов у власному дописі від 14 лютого повідомив, що навів хибні дані стосовно ввезеного до Польщі російського зерна, оскільки заявив про мільйони тонн замість кг. Він перепросив за свою помилку. Водночас, станом на 17 лютого, на його слова у випуску ЦПД посилалася експертка студії. І Центр розмістив дані саме про ті ж “12 млн тонн”.

Курносов пояснив, що навівши дані: “за весь 2022 рік до Польщі з Росії було імпортовано 6 140 734 кг зернових. З 1 січня 2023 року до кінця травня 2023 року в країну потрапило 5 870 316 кг зернових”, він все ж суттєво помилився, порівнюючи їх з імпортом з України, де мовиться про мільйони тонн. Звідси і наступна хибна інтерпретація про начебто значну перевагу російського імпорту.

Одначе, станом на 18 лютого у ЦПД не опублікували спростування поширених неправдивих даних, що вводять в оману читачів – попри те, що у коментарях на різних платформах їм вказали щодо хибності опублікованої інформації.

За даними Головного статистичного управління Польщі, за весь 2022 рік з РФ імпортовано 6 140 734 кг зернових, а за 2023 завезено 5 870 316 кг зернових.

Зауважимо, за словами глава департаменту збору та моніторингу дезінформації ЦПД Аліни Бондарчук, за рік до Польщі ввезено 12 млн тонн російського зерна, тоді як українського — 4,3 млн тонн. Тож очевидно, що така інформація викликала реакцію користувачів. Хтось, перевіривши інформацію самотужки, вказав на це у коментарях, тоді як інші почали звинувачувати Польщу.

13 лютого польські фермери відновили акції протесту біля пункту пропуску “Корчова — Краковець“, який став шостим КПП на кордоні, заблокованим протестувальниками.

З 15 лютого українські водії розпочали акцію протесту біля пункту пропуску “Ягодин-Дорогуськ”. Їхні дії є реакцією на блокування польськими фермерами руху вантажівок.

У межах протесту деякі учасники почали зривати замки на українських вантажівках і висипати з них зерно. Посол України у Варшаві Василь Зварич назвав ці дії “ганебним і образливим злочином”, заявивши, що українські дипломати звернулися до польської поліції.

Згодом стало відомо, що так звану “акцію” організував Рафал Маклер – один із натхненників протестів, власник логістичної компанії та лідер люблінського осередку маргінальної партії “Конфедерація”, який виступає за покращення відносин з РФ.

Також у розслідуванні Guildhall наголосили, що до блокування українських кордонів причепні російські спецслужби.

Президента України закликали вшанувати пам’ять, надавши звання Героя України посмертно операторці FPV-дронів 82-ї десантно-штурмової бригади ЗСУ Катерина Троян на псевдо “Мяу”, котра загинула на Донеччині під час виконання бойового завдання.

У тимчасово окупованому Криму ФСБ РФ порушила справу проти Сергія Соломка – колишнього командира спецназу МВС, котрий брав участь у розгоні Майдану та перейшов на бік Росії.

Рада Європейського Союзу 16 червня ухвалила рішення продовжити санкції, запроваджені ЄС у відповідь на незаконну анексію Криму та міста Севастополь Російською Федерацією, до 23 червня 2026 року.

З початку 2025 року Сили оборони вже знищили 19 421 одиницю автомобільної техніки російської армії, відзначив Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський.

Повернення викрадених Росією українських дітей, тиск на Кремль, післявоєнна відбудова України та переслідування втікачів від правосуддя – ці та решта питань стали ключовими темами офіційного візиту президента України Володимира Зеленського до Австрії. Зокрема Відень підтвердив готовність стати посередником у діалозі з Москвою, а також підписав із Києвом низку угод у сферах безпеки, сільського господарства, регіонального співробітництва й реконструкції.