США вже мають бомби для знищення бункерів в Ірані, КНДР та Китаї — The Telegraph
Джерело: The Telegraph
Відчайдушно намагаючись уникнути повітряного нападу США у разі великої війни, вороги США окопуються – буквально. Китай, Північна Корея та Іран будують більше і глибше підземних військових об’єктів. Однак, Пентагон нині вже має бомби, що підривають бункери.
Експерт з авіації Девід Ченчотті проаналізував нові фотографії бомбардувальника Boeing B-1 ВПС США із раніше невідомим типом боєприпасу, дійшовши висновку, що це абсолютно новий боєприпас GBU-72. Саме цей боєприпас призначений для знищення підземних бункерів.
Завдяки високотехнологічному детонатору і надміцній оболонці, ця керована з супутника бомба поєднує в собі найкращі якості наявних протибункерних бомб ВПС США: невеликий розмір, щоб її могли нести звичайні винищувачі, і високу проникаючу здатність.
Видання зазначає, що боєприпас поєднує в собі найкращі якості нинішніх протибункерних бомб ВПС США: 4000-фунтової (1814 кг) GBU-28 і 27 000-фунтової (12 246 кг) GBU-57.
Під потенційні удари можуть потрапити підземні бункери в Ірані, облаштовані для розміщення ракетних установок, винищувальних ескадрилій і критично важливих частин своєї ядерної програми, що зростає.
Зауважується, що КНДР також зарила частини ядерного комплексу і має великі підземні бази для артилерії, ракет, винищувачів і навіть вертольотів.
Тоді як підземні бази Китаю розміщують штаби, боєприпаси, ядерні боєголовки, склади постачання. Згідно зі звітом Пентагону, Китай має тисячі підземних об’єктів і щороку зводить нові.
- 29 травня армія США урочисто відкрила новий завод Universal Artillery Projectile Lines у Мескіті, штат Техас, ознаменувавши значний крок у збільшенні виробництва 155-мм артилерійських боєприпасів.
- Литва та Естонія закликали НАТО розглянути усі варіанти у випадку можливого збройного протистояння з Росією, включаючи призов до армії та введення спеціального податку на оборону, а також різке збільшення військових витрат.
- Влада Польщі запустила сайт для громадян стосовно джерел та способів уникнення загроз, які можуть виникнути після атак з застосуванням хімічної, біологічної, радіологічної та ядерної зброї. На сайті розмістили довідкові матеріали, навчальні ігри, сценарії лекцій для вчителів.
- У 2023 році повітряні сили НАТО по всій Європі понад 300 разів підіймалися на перехоплення російських військових літаків, які наближалися до повітряного простору Альянсу, водночас більшість перехоплень відбувалися над Балтійським морем.
- Прямий збройний конфлікт НАТО з Росією ближче, ніж багато хто думає, попереджає експерт з ракетних технологій та науковий співробітник докторантури університету в Осло Фабіан Гоффман.
- Через свої імперські амбіції Росія становить найбільшу та найгострішу загрозу для країн НАТО. У разі “заморожування” війни в Україні, Москві знадобиться шість-десять років, щоб відновити свою армію. Протягом цього періоду Німеччина спільно з Альянсом повинні дати можливість своїм Збройним силам боротися з Росією. Тільки так можна буде зменшити ризик наступної війни в Європі.
Президент Володимир Зеленський підтвердив, що передав спеціальний лист президенту США та Конгресу, закликавши посилити оборонну підтримку України та надати захист від ракетних атак.
Бригадний генерал, командувач Третього армійського корпусу Андрій Білецький в інтерв’ю Reuters заявив, що найближчі шість місяців можуть стати переломним моментом у війні Росії проти України. За його словами, українські військові мають шанс перехопити ініціативу на фронті та зміцнити свої позиції перед можливими мирними переговорами.
27 травня Верховна Рада прийняла за основу законопроєкт №15015, котрий врегульовує порядок проходження військово-лікарської експертизи для іноземців, що планують або проходять військову службу в Україні.
26 травня у штаб-квартирі ООН майже 50 країн у спільній заяві засудили погрози Росії на адресу дипломатичних місій у Києві після заяв Москви про можливі “систематичні удари” по українській столиці.
У найближчій перспективі очікувати завершення війни між Росією та Україною не варто. Принаймні таку думку висловила колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель.