США запровадили санкції проти чотирьох суддів МКС
Джерело: пресслужба Держдепартаменту США
Державний секретар США Марко Рубіо 5 червня оголосив про запровадження санкцій проти чотирьох суддів Міжнародного кримінального суду – Соломі Балунгі Босса (Уганда), Лус дель Кармен Ібаньєс Карранза (Перу), Рейне Аделаїда Софі Алапіні Гансу (Бенін) та Беті Голер (Словенія).
Санкції запровадили на підставі указу №14203, підписаного президентом Дональдом Трампом.
Рубіо наголосив, що ці судді брали активну участь у “нелегітимних та безпідставних діях МКС проти Сполучених Штатів і нашого близького союзника – Ізраїлю”.
МКС політизований та безпідставно заявляє про необмежені повноваження розслідувати, висувати звинувачення та переслідувати громадян США та наших союзників, – додав він.
США та Ізраїль не є сторонами Римського договору – документа, на якому ґрунтується діяльність МКС. Вашингтон звинуватив суд у політично вмотивованих розслідуваннях, які, за словами Рубіо, порушують суверенітет і національну безпеку Сполучених Штатів та союзників.
Держсекретар також закликав країни, котрі підтримують МКС, боротися “з цим ганебним нападом на Сполучені Штати та Ізраїль”.
Раніше стало відомо, що масштабні санкції, запроваджені президентом США Дональдом Трампом проти Міжнародного кримінального суду та його співробітників, зокрема проти головного прокурора Каріма Хана, мають все більший вплив на роботу трибуналу, стверджують у МКС.
За словами співробітників, санкції вкрай ускладнюють виконання трибуналом основних завдань, не кажучи вже про те, щоб добиватися справедливості для жертв воєнних злочинів.
Санкції проти суду адміністрація Трампа запровадила в лютому у відповідь на видані МКС у листопаді ордера на арешт прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу та колишнього міністра оборони Йоава Галланта.
У своєму указі Трамп виділив Хана як особу, котра підпадає під санкції, і заборонив йому в’їзд до США поряд з іншими співробітниками, які не є громадянами США.
За словами співробітників МКС, згодом Хан втратив доступ до своєї адреси електронної пошти Microsoft, а його банківські рахунки на батьківщині у Великій Британії заблокували.
Санкції Трампа також загрожують будь-якій особі, установі чи компанії штрафами та тюремним ув’язненням, якщо вони нададуть Хану “фінансову, матеріальну чи технологічну підтримку”. Американських співробітників попередили, що вони можуть бути заарештовані у разі повернення додому.
Санкції заважають роботі над широким спектром розслідувань, а не лише розслідуванням щодо лідерів Ізраїлю. Зокрема, МКС розслідував злочини в Судані і видав ордери на арешт колишнього суданського глави Омара аль-Башира за звинуваченням у геноциді.
Проте розслідування зупинилося після того, як прокурор Ерік Айверсон подав позов проти адміністрації Трампа, намагаючись домогтися захисту від санкцій.
Наразі на розгляді перебуває три позови від співробітників та консультантів американських судів проти адміністрації Трампа, котрі наголошують, що санкції обмежують їх свободу слова.
У грудні 2024 року голова суду, суддя Томоко Акане, попередила, що санкції “швидко підірвуть діяльність суду в усіх ситуаціях і справах і поставлять під загрозу саме його існування”.
Це вже вдруге, коли США запроваджує санкції на суд. За першого президентського терміну Трампа у 2020 році Вашингтон наклав санкції на тодішню прокурорку Фату Бенсуду та одного з її головних помічників через розслідування МКС ймовірних воєнних злочинів американських військ в Афганістані.
- Україна офіційно стала 125-ю державою-учасницею Римського статуту Міжнародного кримінального суду (МКС) 1 січня 2025 року. Цей статус надає їй всі права й обов’язки повноправного члена, зокрема участь у виборах суддів, прокурора та його заступників, голосування щодо бюджету і змін до статуту.
- Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордери на арешт ексміністра оборони РФ Сергія Шойгу та начальника російського Генштабу Валерія Герасимова за підозрою у міжнародних та воєнних злочинах, а також злочинах проти людяності.
- Прокурори Міжнародного кримінального суду (МКС) розслідують російські кібератаки на українську цивільну інфраструктуру як можливі воєнні злочини.
- Ізраїль звернувся до суддів Міжнародного кримінального суду з проханням скасувати ордери на арешт прем’єр-міністра Біньяміна Нетаньягу та ексміністра оборони Йоава Галланта.
У столиці Сирії відбулося перше судове засідання у справі поваленого диктатора Башара Асада та його найближчого оточення. Поки сам експрезидент переховується за кордоном, на лаві підсудних у кайданках постав колишній керівник служби безпеки Атіф Наджиб, якого звинувачують у жорстокому придушенні протестів.
Колишні очільники ізраїльського уряду Нафталі Беннет та Яїр Лапід офіційно оголосили про намір об’єднати свої політичні сили в єдину фракцію. Головною метою союзу є консолідація опозиційного електорату для перемоги над чинним прем’єр-міністром Беньяміном Нетаньягу на майбутніх виборах.
Президент Франції Еммануель Макрон під час візиту до Греції виступив за посилення автономної оборони Європи. Він наголосив, що положення Договору про ЄС щодо взаємної допомоги є дієвим механізмом, який уже пройшов перевірку під час нещодавньої кризи на Кіпрі.
23-річний Ліам Прайс, який не має профільної математичної освіти, зміг розв’язати задачу, що залишалася непідкореною світовим світилам протягом шістдесяти років. Використовуючи підписку на ChatGPT Pro, він надіслав запит нейромережі, яка запропонувала неочевидний підхід до гіпотези видатного математика Пола Ердеша.
Військове керівництво Малі оголосило стан підвищеної готовності через масштабний наступ ісламістів та повстанців-туарегів на кілька міст країни. Поки державні медіа заявляють про контроль над ситуацією, джерела повідомляють про загибель високопосадовців та евакуацію глави держави генерала Ассімі Гоїти.