США зреагували на дані британської розвідки про постачання летальної допомоги РФ з Китаю

Джерело: брифінг радника Білого дому з питань нацбезпеки Джейка Саллівана

Сполучені Штати прокоментували заяву міністра оборони Великої Британії Гранта Шаппса про те, що Китай начебто постачає РФ летальну допомогу для війни проти України.

За словами Саллівана, США на цей час не можуть підтвердити достовірність даних британської розвідки щодо цього питання.

Він нагадав, що ще у 2022 році Сполучені Штати висловили занепокоєння тим. що КНР може допомагати Росії вести війну та надавати пряму летальну допомогу.

“Ми не побачили цього у 2022 році, ми не побачили цього у 2023 році, і ми не бачили цього й досі”, – заявив він.

Та попри це, додав Салліван, офіційні особи США поспілкуються з британськими колегами, аби впевнитись, що вони мають спільне бачення ситуації та зрозуміти, що саме мав на увазі Шаппс, коли сказав про постачання зброї з Китаю до Росії.

Що передувало?

Очільник міноборони Великої Британії Грант Шаппс напередодні заявив, що американська та британська оборонна розвідка мають докази того, що “летальна допомога зараз надходить або буде надходити з Китаю в Росію”.

Водночас жодних підтверджень своїх слів британський міністр не надав.

Близько двох третин американців вважають, що президент США Дональд Трамп не зміг чітко пояснити причини військового конфлікту з Іраном. Нове опитування Reuters/Ipsos показало зростання невдоволення американців через війну з Іраном та різке подорожчання бензину.

Понад 70 депутатів Лейбористської партії Великої Британії публічно закликали прем’єр-міністра Кіра Стармера визначити графік своєї відставки.

США та Іран залишаються далекими від компромісу щодо завершення війни. Дональд Трамп заявив, що навіть не дочитав відповідь Тегерана на мирну ініціативу Вашингтона.

Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна працює над новими рішеннями для захисту від російських авіабомб та планує масштабувати власні оборонні технології.

Україна шукає способи вивести мирний процес із глухого кута, пропонуючи Європі взяти на себе роль гаранта у локальних гуманітарних домовленостях. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга офіційно висунув ідею взаємного мораторію на атаки по аеропортах як перший етап європейського посередництва.