Трамп: «Путін погодиться на європейських миротворців в Україні»
Джерело: CNN
Президент США Дональд Трамп заявив, що Україна “можливо” зможе повернути частину окупованих Росією територій, однак це буде “непросте завдання”.
Це не така легка справа — заявив Трамп, відповідаючи на запитання журналістів про можливість повернення втрачених територій. — Я кажу, що, можливо, частину з них, — додав він під час зустрічі у Білому домі з президентом Франції Емманюелем Макроном.
Трамп наголосив, що питання повернення українських територій буде темою подальших обговорень, зокрема з французьким лідером.
За даними Інституту вивчення війни (ISW), з моменту повномасштабного вторгнення у 2022 році Україна втратила контроль над приблизно 11% своєї території.
Окремо Трамп зауважив, що глава РФ Володимир Путін нібито “готовий прийняти введення європейських миротворчих сил в Україну”.
Так, він це прийме. Я поставив йому це запитання, — заявив президент США.
За його словами, миротворці можуть бути розміщені в Україні для контролю за виконанням майбутньої угоди.
Війська можуть увійти до України як миротворці, щоб після укладення угоди стежити за її виконанням. Я не думаю, що це буде проблемою, — резюмував Трамп.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що для контролю за мирною угодою знадобиться щонайменше 200 000 військових. Проте західні посадовці вважають, що можна обмежитися вдвічі меншою кількістю, оскільки основне завдання військ – діяти як “сигнальний бар’єр” для Росії.
Миротворчий контингент має бути достатньо великим, щоб відлякувати РФ або принаймні уповільнити її просування в разі нового наступу, – пояснює один із західних посадовців.
Раніше стало відомо, що президент США Дональд Трамп проводив неофіційні переговори з Путіним, під час яких виключив можливість відправки американських військ в Україну та засумнівався у перспективах її вступу до НАТО.
Додамо, 17 лютого стало відомо, що лідери європейських країн планують відправити в Україну 25-30 тисяч своїх військових для забезпечення потенційної мирної угоди з Росією. За даними джерел, цей контингент виконуватиме роль “стримуючої сили”.
Армійців не розміщуватимуть безпосередньо на лінії зіткнення, однак вони будуть готові втрутитись, якщо Росія спробує відновити війну. Крім того, Європа зможе перекинути підкріплення з країн, сили яких ще не перебуватимуть в Україні, якщо миротворцям буде потрібно швидко збільшити чисельність та переміститись на поле бою.
Наразі найбільший вклад в контингент — 10 тисяч військових — готова зробити Франція, повідомили два джерела. Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер також заявляв про готовність відправити війська в Україну для контролю за виконанням мирної угоди. Хоча він не назвав точну кількість, зауважив, що це необхідно для реалізації безпеки всієї Європи, аби завершення війни не стало “тимчасовою паузою” перед новим нападом Путіна.
Франція та Велика Британія, як єдині ядерні держави Європи, є лідерами в обговореннях, в яких беруть участь низка країн, зокрема Польща, Нідерланди, Німеччина та держави Північної Європи і Балтії. Міністр оборони Нідерландів Рубен Брекелманс заявив WaPo, що план відправлення військ в Україну вимагатиме більшого, ніж просто політична підтримка США, аби Європа мала гарантовану перевагу в разі ескалації. За його словами, Нідерланди наразі обговорюють з європейськими країнами та США, що кожен може зробити в межах спільних зусиль. Більш конкретні цифри мають з’явитись “в найближчі пару тижнів”.
Європейські союзники поки що розходяться у думках щодо характеру розгортання контингенту, включаючи кількість військ, мандат і рівень підтримки з боку США. Складність розробки плану полягає у тому, що параметри угоди з Росією, наприклад щодо ліній замороження війни, залишаються не до кінця сформульованими командою президента США Дональда Трампа.
Ще одним ключовим питанням для європейців є, як реагувати, якщо армія Путіна нападатиме на миротворців. Для цього пропонувалося ввести положення про взаємну оборону між країнами, які беруть участь у місії, яка не діятиме під прапором НАТО. Також “повинно бути чітко зрозуміло, що сили завдадуть відповіді, якщо їх атакують”, підтвердило одне з джерел.
Раніше адміністрація Трампа запитувала у європейських лідерів, скільки військових і яку техніку вони можуть виділити для потенційної місії в Україні. Своєю чергою, Європа наполягає на необхідності американської підтримки, особливо у сфері розвідки, спостереження і протиповітряної оборони для захисту військ, повідомили чотири посадовці, знайомі з обговоренням. Хоча Вашингтон виключив введення своїх військ в Україну, команда Трампа готова розглянути варіанти іншої допомоги миротворчій місії.
Між тим, для багатьох європейських держав розгортання військ також вимагатиме підтримки на батьківщині. Деяким доведеться поділитися обмеженими військовими ресурсами, тому вони не хочуть ризикувати без більш активної участі США. Наприклад, Нідерландам знадобиться схвалення парламенту. А в Польщі та Німеччині скоро вибори, і вони побоюються робити великі кроки в той час, коли війна Росії в Україні стає все більш політизованою.
- Спецпредставник Дональда Трампа з питань України Кіт Келлог відповів російському олігарху Константіну Малофєєву, який заявив, що Путін “пошле до біса” мирну пропозицію Трампа.
- Генеральний секретар НАТО Марк Рютте закликав відтермінувати можливі мирні переговори з Росією, доки Україні постачать достатньо військової допомоги західні союзники.
- Міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен заявила, що президент Франції Емманюель Макрон мав рацію, коли висунув пропозицію відправки військ в Україну, змушуючи Росію лише здогадуватися про межі західної підтримки Києва.
- Парламент Нідерландів схвалив резолюцію про можливе розгортання миротворців на лінії розмежування в Україні у разі укладання перемирʼя з РФ.
Реєстр збитків для України розпочав прийом заяв від громадян, котрі після повномасштабного вторгнення Росії були змушені виїхати за кордон або не можуть повернутися додому. Такі звернення фіксують шкоду від вимушеного переміщення і надалі передаватимуться на розгляд Компенсаційної комісії.
Правоохоронці повідомили про підозру президентці одного з навчальних закладів Чернігівської області, котра організувала фіктивне працевлаштування військовозобов’язаних чоловіків призовного віку.
Українська команда розробників безпілотників “Дикі Шершні” (Wild Hornets) заявила, що в сюжеті американського телеканалу Fox News використали відео їхнього дрона-перехоплювача, але не зазначили, що він створений в Україні.
У ніч на 4 березня підрозділи Сил оборони України вразили низку логістичних об’єктів та зосередження живої сили противника.
В Україні більшість громадян називають себе віруючими, а частина з них зазначає, що після початку повномасштабної війни стала більш релігійною. Про це свідчать результати соціологічного опитування, яке оприлюднив Разумков Центр.