Трамп стримує Ізраїль та дає Ірану шанс на нові ядерні переговори

Джерело: The Guardian.

Дональд Трамп провів закриті переговори з Беньяміном Нетаньягу щодо майбутнього ядерної угоди з Іраном. Зустріч у Білому домі тривала три години, але лідери не робили спільних заяв для преси. Підсумки діалогу президент США оприлюднив пізніше у соціальних мережах. Він наголосив, що пріоритетом залишається дипломатичне вирішення конфлікту, хоча Ізраїль вимагає рішучіших дій від американських військових.

“Не було досягнуто нічого остаточного, окрім того, що я наполіг на продовженні переговорів з Іраном, щоб побачити, чи можна укласти Угоду”, – написав Трамп.

Він додав, що повідомив Нетаньягу про перевагу саме мирного шляху, проте результат залежатиме від поведінки Тегерана. Американська сторона вже зосередила значні сили в регіоні та розглядає відправку другого авіаносця для підтримки USS Abraham Lincoln.

Ізраїль наполягає на розширенні умов угоди, включаючи обмеження балістичних ракет та припинення підтримки радикальних угруповань. Проте іранська сторона заявляє, що обговорюватиме лише свою атомну програму. Трамп нагадав Ірану про минулорічні удари по ядерних об’єктах у Натанзі та Фордо, назвавши їх операцією “Опівнічний молот”.

“Минулого разу Іран вирішив, що йому краще не укладати угоду, і вони отримали удар “Опівнічним молотом” – це не закінчилося для них добре”, – підкреслив Трамп.

Президент США висловив сподівання, що цього разу іранське керівництво поводитиметься більш відповідально та розумно. Водночас президент Ірану Масуд Пезешкіан заперечує наміри країни створити ядерну зброю. Він заявив про готовність до будь-яких перевірок, проте поскаржився на високу стіну недовіри з боку Заходу.

“Висока стіна недовіри, яку Сполучені Штати та Європа створили своїми минулими заявами та діями, не дозволяє цим переговорам дійти висновку”, – зауважив Пезешкіан та додав, що країна прагне миру та стабільності в регіоні разом із сусідніми державами.

Наразі МАГАТЕ протягом кількох місяців не може провести повноцінні інспекції іранських ядерних запасів. Вашингтон пов’язує посилення тиску не лише з атомною програмою, а й із жорстким придушенням протестів усередині Ірану. Подальша доля регіону залежатиме від готовності сторін піти на компроміси під час наступних раундів переговорів в Омані.

У Киргизстані колишнього керівника спецслужб Камчибека Ташієва звинуватили у підготовці захоплення влади. Справу розглядатимуть у закритому режимі, а фігурантам загрожує до 20 років позбавлення волі.

Українські прикордонники під час виконання бойових завдань врятували косулю, яка заплуталась в антидроновій сітці. Налякана тварина не могла самостійно вибратися з пастки, тому військові обережно звільнили її та відпустили назад до лісу.

Федеральна влада США висунула кримінальні обвинувачення двом іноземним компаніям та технічному спеціалісту у справі про обвал мосту Francis Scott Key Bridge у Балтіморі. Катастрофа сталася у березні 2024 року після втрати живлення контейнеровозом Dali.

Народний депутат Ярослав Железняк заявив, що під час будівництва котеджного містечка “Династія” у Козині на територію комплексу нібито завозили пісок, незаконно вивезений із кладовища в Українці. За його словами, цей пісок досі перебуває під арештом у межах кримінального провадження.

Витрати США на війну з Іраном зросли до 29 мільярдів доларів. Нову оцінку озвучили в Пентагоні під час слухань у Конгресі на тлі нестабільного перемир’я та критики з боку демократів.