Трамп зажадав від Європи виплатити «репарації» США
Джерело: Euronews
Президент США Дональд Трамп вимагає від європейських країн виплатити фінансові репарації на тлі запроваджених мит.
Ми запровадили великі мита на Європу. Вони намагаються вести переговори, проте, не буде жодних розмов, поки не заплатять нам великі гроші — не лише за теперішнє, але й за минуле, — заявив Трамп.
Розмірковуючи про запроваджені 2 квітня нові торгові мита, котрі спровокували падіння світових фондових ринків, Трамп повідомив, що не прагне економічної кризи, однак, водночас наголосив на необхідності таких кроків: “Я не хочу, щоб щось пішло не так. Але іноді доводиться приймати ліки, щоби щось виправити”.
Президент також заявив про дефіцит торговельного балансу з Китаєм, який, за його словами, становить “трильйон доларів — сотні мільярдів щороку”.
2 квітня Трамп запровадив мита від 10% до 50% на товари зі 185 країн, що миттєво позначилося на світових фондових ринках. Американський індекс S&P 500 за два дні, 3 та 4 квітня, обвалився на 10%. Це четвертий випадок за минулі 85 років, коли індекс демонструє таке різке падіння.
Капіталізація американських компаній скоротилася на $2,7 трлн, опустившись до рівнів 2020 року. На тлі того, що відбувається, посилилися побоювання щодо можливої рецесії.
Додамо, нині усередині ЄС існує спектр думок щодо того, як діяти. Франція виступає за комплексніший підхід, що виходить за межі самих лише тарифів, а президент Емманюель Макрон навіть запропонував, аби європейські компанії зупинили інвестиції в США, доки ситуація не проясниться.
Ірландія, яка експортує до США майже третину своєї продукції, закликала до “виваженої та стриманої” відповіді. Італія — третій за обсягом експорту до США член ЄС — поставила під сумнів доцільність будь-яких заходів у відповідь узагалі.
Переговори з Вашингтоном поки що не дали результатів. Єврокомісар із питань торгівлі Марош Шефчович після двогодинної зустрічі з американськими представниками у п’ятницю описав її як “відверту” та заявив, що тарифи США є “шкідливими та необґрунтованими”.
Попередні контрзаходи ЄС винесуть на голосування в середу. Їх буде затверджено, якщо тільки кваліфікована більшість — 15 держав, що представляють 65% населення ЄС — не виступлять проти, що малоймовірно.
Мита запроваджуватимуться у два етапи: частина — з 15 квітня, решта — через місяць.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у понеділок і вівторок також проведе окремі зустрічі з керівниками провідних компаній сталеливарної, автомобільної та фармацевтичної галузей, щоби оцінити вплив тарифів та визначити подальші дії.
Читайте також: Нові мита Трампа обвалили світові ринки та загрожують рецесією – CNN
- 2 квітня президент США Дональд Трамп повідомив про запровадження взаємних мит на товари з усіх країн щонайменше на 10%. Світові лідери вже зреагували на такий крок.
- Міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що Вашингтон не запроваджував мита на імпорт товарів із Росії та Білорусі, оскільки їхня продукція не надходить на американський ринок.
- Бессент закликав торгових партнерів США не робити кроків у відповідь на нові мита президента Дональда Трампа.
Сенат США не підтримав чергову ініціативу демократів, яка мала змусити адміністрацію Дональда Трампа отримати дозвіл Конгресу на продовження війни з Іраном. Водночас резолюція отримала більшу підтримку серед республіканців, ніж під час попередніх голосувань.
Будівлю Сенату Філіппін заблокували після появи військових та повідомлень про можливий арешт сенатора Рональда Дела Роси, якого розшукує Міжнародний кримінальний суд. Під час інциденту пролунали постріли, однак влада заявила, що постраждалих немає.
Французька влада ізолювала понад 1700 пасажирів і членів екіпажу круїзного лайнера Ambition у порту Бордо після підозри на спалах норовірусу. За даними медиків, симптоми кишкової інфекції виявили щонайменше у 50 людей.
Прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу під час війни з Іраном таємно відвідав Об’єднані Арабські Емірати та провів переговори з президентом країни шейхом Мохаммедом бін Заїдом. В офісі ізраїльського прем’єра заявили про “історичний прорив” у двосторонніх відносинах.
У Палаті представників США зібрали достатню кількість підписів, щоб примусово винести на голосування законопроєкт про нову допомогу Україні. Документ передбачає понад $1,3 млрд безпекової підтримки та додаткові кредити для Києва.