Трамп змушує оборонні компанії вкладати кошти у заводи під загрозою санкцій – FT
Джерело: Financial Times
Президент США Дональд Трамп підписав масштабний виконавчий указ, який зобов’язує американські оборонні компанії активніше інвестувати у створення нових виробничих потужностей. У разі невиконання вимог їм можуть обмежити виплату дивідендів, викуп акцій та винагороду керівників. Представники галузі та аналітики попереджають, що такий підхід несе суттєві ризики для інвестиційного клімату в оборонному секторі.
Як зазначається в указі, документ передбачає запровадження обмежень на повернення капіталу акціонерам і компенсаційні пакети топменеджменту. Водночас у ньому майже відсутні чіткі критерії оцінки ефективності компаній або механізми застосування санкцій у разі порушень.
Невдовзі після підписання указу Трамп закликав Конгрес збільшити оборонний бюджет США на 50% – до 1,5 трлн доларів у 2027 році. Поєднання потенційного різкого зростання військових витрат і жорстких обмежень для бізнесу створило ситуацію невизначеності для оборонних підрядників і викликало занепокоєння серед інвесторів.
“Якщо з точки зору акціонерів “пряник” постійно десь у майбутньому, а галузь безперервно “отримує удари батогом”, існує ризик, що це призведе до відтоку капіталу з цих компаній, а не до його притоку”, – зазначив аналітик Capital Alpha Partners Байрон Каллан.
Трамп упродовж тривалого часу критикує оборонну промисловість за затримки в реалізації програм і перевищення запланованих бюджетів. Водночас адміністрація неодноразово наголошувала на необхідності сильнішої та краще фінансованої армії. Останні дії США, зокрема пов’язані з Венесуелою, підкреслили залежність уряду від великих оборонних підрядників і їхніх озброєнь.
Одним із ключових пріоритетів Трампа стала реформа системи закупівель Пентагону, спрямована на скорочення перевитрат і усунення затримок. Окремо компанії критикують за недостатні власні інвестиції у розширення виробництва на тлі зростання попиту на озброєння, зокрема ракети, після повномасштабного вторгнення Росії в Україну чотири роки тому.
У дописі в соцмережах Трамп назвав пакети винагород керівників оборонних компаній “надмірними й необґрунтованими”. Він запропонував тимчасово обмежити річну винагороду керівників сумою 5 млн доларів – “незначною часткою” від нинішніх рівнів – до моменту запуску нових сучасних виробничих потужностей.
За оцінками аналітиків Jefferies, у 2023-2024 роках найбільші оборонні компанії США повернули акціонерам майже 50 млрд доларів, тоді як на інвестиції спрямували близько 39 млрд. Частина з них, зокрема RTX, має значні цивільні підрозділи. Boeing у цей період не здійснював виплат акціонерам, зосередившись на відновленні фінансової стабільності.
Після оголошення про можливі обмеження дивідендів акції оборонних компаній спочатку знизилися, але вже наступного дня зросли на тлі повідомлень про ймовірне збільшення бюджету Пентагону. Акції RTX, оборонний підрозділ Raytheon якої Трамп окремо критикував за відсутність інвестицій у нові заводи, також подорожчали, хоча згодом частково втратили зростання.
Колишній топменеджер Northrop Grumman і директор Центру промислової бази аналітичного центру CSIS Джеррі Макґінн зауважив, що, попри жорсткі заяви, адміністрація Трампа визнає необхідність створення кращих стимулів для довгострокових інвестицій у галузі.
У вівторок Пентагон оголосив про семирічну угоду з Lockheed Martin на виробництво ракет Patriot – значно довший контракт, ніж зазвичай укладають у таких програмах. Міністр оборони США Піт Гегсет заявив, що уряд планує надавати “більші й довгостроковіші контракти на перевірені системи”, щоб компанії мали впевненість інвестувати у розширення виробничої бази.
Президент Асоціації аерокосмічної промисловості Ерік Феннінг зазначив, що галузь позитивно сприймає “фокус адміністрації на прискоренні процесу закупівель”, додавши, що стабільний попит і чіткі вимоги стимулюватимуть інвестиції.
Водночас RTX, L3 Harris, General Dynamics і Boeing відмовилися коментувати ситуацію, а Lockheed Martin і Northrop Grumman не надали відповіді на запити журналістів.
Згідно з указом, Гегсет має протягом 30 днів з 7 січня оцінити діяльність підрядників і визначити компанії, які не виконують зобов’язань, зокрема через низькі темпи виробництва або недостатні інвестиції. Якщо коригувальні заходи не дадуть результату, міністр оборони зможе застосувати правові та регуляторні інструменти, зокрема Закон про оборонне виробництво, для “негайних дій”.
Крім того, протягом 60 днів у нові контракти мають бути включені положення, які заборонятимуть викуп акцій і виплату дивідендів у разі неналежного виконання контрактів, нестачі інвестицій або повільного нарощування виробництва – за оцінкою міністра оборони. Указ також вимагає прив’язати винагороду керівників до нефінансових показників, зокрема дотримання строків постачання та зростання обсягів виробництва.
Аналітики звертають увагу, що правові підстави для таких обмежень залишаються нечіткими. “Указ не містить конкретних показників, але чітко пов’язує можливість викупу акцій і виплати дивідендів із виконанням контрактів”, – зазначили аналітики.
Каллан також попередив, що обмеження винагороди керівників може ускладнити залучення та утримання досвідчених топменеджерів. За його словами, компанії можуть піти на символічні кроки, наприклад тимчасово призупинити програми викупу акцій, щоб зменшити політичний тиск.
Нині не до кінця зрозуміло, на які саме компанії поширюється указ, однак імовірно, що він стосується публічних оборонних корпорацій США. Водночас деякі іноземні групи, зокрема британська BAE Systems, мають значну присутність на американському ринку.
Для інвесторів основним ризиком залишається те, що втручання Трампа може змінити інвестиційну логіку оборонних компаній, які традиційно вважалися стабільними “акціями вартості”. Аналітики Morgan Stanley зазначають, що повернення капіталу є ключовою складовою привабливості сектору, і його обмеження може підірвати одну з головних переваг галузі.
Водночас вони наголошують, що потенційний оборонний бюджет у 1,5 трлн доларів може переважити негативний ефект від можливих обмежень. У короткостроковій перспективі компанії, ймовірно, утримуватимуться від дивідендів і викупу акцій, щоб уникнути політичної реакції. Однак, за словами фахівців, без чітких і привабливих стимулів з боку Пентагону “вони не вкладатимуть гроші лише тому, що цього вимагає уряд”.
12 січня Рада Безпеки ООН проведе екстрене засідання для обговорення останнього масштабного удару по українській інфраструктурі.
Анастасія Конопля, дружина захисника національної збірної України, опинилася в епіцентрі скандалу після своїх висловлювань про ракетний удар по Львову. На зауваження про використання мови агресора після атаки на Львів, жінка назвала коментаторів “мовним патрулем” та порадила обуреним українцями “надіти каструлі”.
Президент США Дональд Трамп припустив, що державний секретар Марко Рубіо може отримати ще одну посаду — цього разу президента Куби.
Європейський Союз висунув жорстку умову в переговорах щодо перезавантаження відносин із Великою Британією. Брюссель вимагає фінансових гарантій компенсації витрат, якщо будь-який майбутній британський уряд вирішить розірвати нові торговельні домовленості.
12 січня у всіх регіонах України застосовуватимуть заходи обмеження споживання електроенергії.