У Брюсселі Порошенко закликав союзників запросити Україну до НАТО

Джерело: Петро Порошенко/Facebook

Лідер фракції “Європейська Солідарність” Петро Порошенко бере участь у Міжпарламентській раді Україна-НАТО в Брюсселі. На усіх зустрічах політик переконує союзників у необхідності пришвидшити членство України в Північноатлантичному Альянсі.

Порошенко поінформував, що 29 січня українська делегація розпочала напружену роботу в штаб-квартирі НАТО, відбулися зустрічі із заступником Генерального секретаря НАТО Мірчою Джоане, заступником з політичної частини Борисом Руге, величезною кількістю парламентарів.

Ми розрахували разом із президентом ПА НАТО, що нам залишилося п’ять місяців і два тижні до саміту НАТО у Вашингтоні. Дату саміту визначено і підготовка має бути якісна. Ключова позиція, що у Вашингтоні має прозвучати запрошення України до НАТО, має початися цей процес. І це продемонструє, що світ не залежить від ультиматумів Путіна, – зазначив лідер “ЄС”. – Політики демократичних держав-членів НАТО вимушені будуть підтримати членство України в НАТО. І це треба робити вже, бо в більшості цих країн зараз будуть проходити вибори в 2024 році. Ігнорувати це ми точно не можемо.

Він також закликав працювати із громадянами всіх країн для того, щоб вони розуміли, що це – не допомога Україні, натомість – інвестиція в їхнє власне майбутнє.

Якщо ви не зупините в Україні Путіна, завтра російський солдат постукає в двері кожного з вас. Навіть якщо уявити собі, що Україна програє, це буде початком Третьої світової війни, – пояснив п’ятий президент.

Представники делегації обговорили з депутатами та з НАТО можливості спільного виробництва, зокрема й з урахуванням приватних коштів, продукції військово-промислового комплексу на територіях Польщі, Болгарії, Румунії та інших сусідніх держав. Порошенко запевнив, що є дуже великий інтерес. Тож він висловив сподівання, що по поверненню вдасться примусити уряд провести ці переговори, запропонувати позиції інвестиційного співробітництва, застрахувати і від військового, і від політичних ризиків.

Читайте також: На засіданні Ради Україна-НАТО затвердили програму підготовки України до членства в Альянсі

Він пояснив, що саме НАТО буде організовувати «парасольку» для захисту військово-промислового комплексу України у спільному виробництві з нашими партнерами.

Ми розставили пріоритети. Це боєприпаси. Пріоритетом є якомога швидше поставити F-16 в рамках коаліції. Пріоритетом є засоби РЕБ і радіотехнічної розвідки для протистояння російським безпілотним літальним апаратам. Пріоритетом є розвідка, безумовно. Складовою частиною є й виробництво артилерійських боєприпасів та мін, – наголосив глава “Євросолідарності”.

Також він зазначив, що у першу чергу необхідно побудувати систему фортифікаційних споруд, мінних полів, закупити, завезти сьогодні достатню кількість протитанкових мін для того, щоб зберегти українських армійців.

Ми не маємо робити “м’ясні штурми”. Бо це єдиний ресурс, який точно не відновлюваний. Ми відрізняємося від русні і Жукова, який казав “баби еще нарожают”, – зауважив Порошенко.

Політик повідомив, що у нього відбулися дуже цікаві переговори з представниками Естонії та Литви. Тому він вважає, що вдасться презентувати програму, яка в Литві називається Save soldier. Це означає, що кожен солдат має купол радіоелектронної боротьби, який захищає його від дронів-камікадзе, має монокуляр для нічного бачення, для того, щоб бачити, хто, коли і як до нього підходить, і має відповідні лазерні прилади для того, щоб різко підвищити щільність і точність вогню.

Сторони обмінялися цими ідеями, щоб зберегти і захистити життя українських воїнів.

Зауважимо, що Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг вважає “гарною справою” на “певному етапі” запросити Україну до повноцінного членства в Альянсі.

Раніше Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг наголосив на необхідності подальшої підтримки України з боку союзників. Глава альянсу закликав допомагати ЗСУ незалежно від ситуації на полі бою.

Також очільник НАТО зауважив, що західні партнери вражені хоробрістю, компетентністю українських сил, а також їхньою здатністю фактично завдавати ударів у тилу російських ліній, углиб території, контрольованої Росією. І, звісно, ​​військові досягнення частково можна виміряти квадратними метрами, але також і втратами, яких ЗСУ завдають своєму противнику.

Росія практично повністю відрізана від даних західних метеосупутників, заявив 29 лютого глава “Росгидромета” Ігор Шумаков.

29 лютого президент Франції Емманюель Макрон наголосив, що його заява відносно можливості направлення військ європейських країн до України “ретельно продумана”.

Начальник КМВА Сергій Попко заявив, що російські війська не відмовилися від своїх стратегічних цілей, тож повторний наступ на Київ залишається цілком реальним сценарієм.

Спікер Майк Джонсон заявив, що конгресмени працюватимуть над врегулюванням безпеки кордону та уникненням “шатдауну” – часткової призупинки роботи урядових установ, що може настати у разі, якщо не затвердять бюджет.

29 лютого міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок провела паралелі між розвитком подій у невизнаному Придністров’ї та ситуацією на сході Донбасі.