У Франції суд дозволив російським дезертирам та ухилянтам надавати статус біженця
Джерело: Національний суд Франції у справах притулку (CNDA).
Національний суд Франції у справах притулку (CNDA) ухвалив рішення, згідно з яким росіяни, які ухиляються від мобілізації для участі у повномасштабній війні проти України або які дезертували, можуть претендувати на отримання статусу біженців у Франції.
Зазначається, що суд ухвалив таке рішення, спираючись на директиву ЄС від 13 грудня 2011 року. У тексті документа мовиться про те, що “статус біженця може бути наданий особі, якій загрожує переслідування або покарання за відмову нести військову службу в разі конфлікту, де можуть бути скоєні воєнні злочини”.
Також суд постановив, що уникнути мобілізації, оголошеної президентом РФ Володимиром Путіним 21 вересня 2022 року, “шляхом проходження альтернативної цивільної служби неможливо”, і що російські ухилянти “підлягають переслідуванню й кримінальному покаранню, яке нещодавно було посилене російським законодавством”.
Французький суд зауважив, що росіяни не можуть уникнути скоєння воєнних злочинів, не ухилившись від мобілізації або не ставши дезертирами. У суді додали, що ці дії спричинять судове переслідування з боку РФ, що може слугувати для надання росіянам статусу біженця у Франції.
У Національному суді Франції зазначили, що російські військові вже скоїли воєнні злочини в Україні, тож росіяни, призвані у межах мобілізації з вересня 2022 року, “також можуть їх вчиняти, безпосередньо чи опосередковано”.
У CNDA пояснили, що для подання заявки на притулок недостатньо лише “перебувати в запасі”. Заявник повинен “надати всі дані для підтвердження того, що він дійсно підлягає військовому обов’язку в контексті часткової мобілізації або примусового призову”.
- Міністр оборони України Олексій Резніков та міністр оборони Франції Себастьян Лекорню підписали угоду, що передбачає збільшення військової допомоги Україні на 170 мільйонів євро.
- Президент Франції Емманюель Макрон оголосив про передачу Україні ракет великої дальності.
- Міністерка закордонних справ Франції Катрін Колонна наголосила на підтримці Україні “стільки, скільки необхідно”.
Після нічної атаки Росії на Україну міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що тиск має бути спрямований на Москву, а не на Київ.
Президент США Дональд Трамп заявив, що Росія нібито готова до укладення мирної угоди, і тепер, за його словами, черга за Україною.
Колишній радник президента Польщі з міжнародних питань професор Роман Кузьняр високо оцінив виступ у Сеймі глави МЗС Радослава Сікорського, котрий відзначивши найскладнішу міжнародну політику за минуле десятиліття, зауважив, що доки НАТО залишається ефективним альянсом — Росія не має шансів на перемогу.
Поки Сполучені Штати посилюють тиск на Україну щодо домовленостей із Росією, в європейських столицях зростає занепокоєння щодо затягування повномасштабної війни.
З лютого 2023 року застосування росіянами небезпечних хімічних речовин набуло системного характеру. Попри заяви про повне знищення хімічної зброї, країна-агресор зберігає промислові потужності для її відновлення та виробництва.