У Херсоні затримано ексохоронця російської катівні: він планував втекти за кордон

Джерело: Служба безпеки України
У Херсоні затримано чоловіка, який, за даними слідства, був охоронцем у російській катівні. Затриманий намагався втекти за кордон.
Під час стабілізаційних заходів у Херсоні затримано місцевого жителя, який у період окупації міста охороняв російську катівню.
Коли місто було деокуповане, зловмисник спалив “посвідчення тюремного наглядача” та переїхав до орендованої квартири, щоб “замести сліди”.
Як встановило слідства, він планував переховуватись таким чином до січня 2025 року. коли йому виповниться 60 років, а опісля – виїхати за межі України як переселенець.
Проте співробітники СБУ викрили зловмисника та затримали його.
При обшуку в оселі затриманого виявлено мобільний телефон із доказами його злочинних дій, а також формений одяг російського зразка, який йому видали окупанти.
За даними слідства, на початку повномасштабного вторгнення РФ він працював інженером-електромеханіком на місцевому підприємстві.
Після захоплення Херсона чоловік добровільно вступив до “адміністрації” російської тюрми, яка діяла у захопленій на той час місцевій виправній колонії.
Там його призначили “молодшим інспектором відділу нагляду та безпеки” окупаційної установи.
На цій “посаді” він охороняв камери, в яких тримали ув’язнених учасників руху опору в регіоні.
У застінках окупанти катували українських патріотів і намагалися “вибити” з них згоду на співпрацю з агресором.
Затриманому повідомлено про підозру за ч. 7 ст. 111-1 Кримінального кодексу України (колабораційна діяльність, добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території).
Він перебуває під вартою. Йому загрожує до 15 років тюрми з конфіскацією майна.
- Співробітники Служби безпеки затримали двох організаторок незаконного референдуму РФ, який відбувся під час окупації правобережної Херсонщини.
Адміністрація Дональда Трампа розглядає можливість радикального розширення річної квоти на прийом біженців, щоб надати притулок більшій кількості “білих мешканців” Південно-Африканської Республіки. За даними джерел, йдеться про додаткові 10 тисяч місць для етнічних африканерів, які, на думку президента, зазнають переслідувань.
Політична напруга через війну на Близькому Сході розколола європейську музичну спільноту. Цього року глядачі в Мадриді, Дубліні та Любляні не побачать фінал “Євробачення” у Відні, оскільки національні канали запровадили повний бойкот події через незгоду з політикою організаторів конкурсу.
Технологічний гігант Meta готується до масштабної оптимізації штату, плануючи звільнити близько 8000 співробітників наступного місяця. Керівництво компанії пояснює цей крок необхідністю вивільнення ресурсів для безпрецедентних інвестицій у розробку штучного інтелекту, сума яких цьогоріч сягне 135 мільярдів доларів.
Рішення італійського уряду використовувати албанську територію для фільтрації мігрантів визнано правомірним з точки зору права ЄС. Це створює важливий прецедент для всієї Європи, оскільки Німеччина та Нідерланди вже розглядають можливість впровадження аналогічних “зовнішніх хабів” до кінця року.
Організація Об’єднаних Націй ініціювала розробку плану подальшої присутності в Лівані через наближення терміну закінчення мандату миротворчих сил UNIFIL. Попри небезпеку перебування у зоні активних бойових дій, офіційний Бейрут наполягає на збереженні міжнародного контролю для стримування ескалації.