У Києво-Печерській лаврі відбувся молебень за оборонців Маріуполя, що перебувають в полоні
Фото: Мінкульт
Джерело: Мінкульт
Сьогодні, 21 травня, у Національному заповіднику “Києво-Печерська лавра” родини полонених, захисники та захисниці Маріуполя, громадські організації та небайдужі українці долучились до молебню за оборонців Маріуполя, що вже два роки перебувають в російському полоні.
О девʼятій ранку традиційно пролунав Дзвін памʼяті та надії, який щодня нагадує нам про тих, кого Україна чекає додому. У неволі залишаються тисячі воїнів. Україна продовжує молитися та боротися за їхнє визволення.
Фото: Мінкульт
“Дзвін памʼяті та надії продовжить лунати доти, доки додому не повернуться усі військовополонені. Вони віддали власну волю, щоби Україна зберегла свою. Тож памʼятаймо про те, як дорого коштує свобода, як треба нею дорожити, та робімо все від нас залежне, щоби ми завжди лишалися вільними”, – зазначили у Національному заповіднику “Києво-Печерська лавра”.
Фото: Мінкульт
Учасники урочистої церемонії пройшлися Лаврою, відкриваючи для себе її неймовірну історичну, духовну, культурну і державницьку спадщину.
Генеральний директор Заповідника Максим Остапенко та представники проєкту підтримки “Серце Азовсталі” домовилися про спільну програму для гарнізону Маріуполь. Це означає щонайменше тижневе інтенсивне знайомство із тисячолітнім спадком Лаври.
Фото: Мінкульт
- 12 травня в Оболонському районі у Києві відбулася чергова акція “Третя весна у полоні. Не мовчи — полон вбиває!” на підтримку українських військових, котрі перебувають у російському полоні. Рідні військовополонених та небайдужі закликали зробити усе можливе для повернення захисників.
- Тимчасовий виконувач обов’язків міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв повідомив, що станом на сьогодні в російському полоні перебувають 32 представники українських медіа.
- Глава ГУР МОУ Кирило Буданов прокоментував обмін військовополоненими та пояснив, чому Росія не хоче повертати бійців “Азова”.
Уряд Південної Кореї передбачив у бюджетному запиті на 2027 рік $100 млн допомоги Україні. Кошти планують спрямувати через трастовий фонд НАТО, гуманітарні програми та програму підтримки країн, постраждалих від збройних конфліктів. Це рішення пов’язане з обіцянкою президента Лі Чже Мьона надати Україні комплексну допомогу на $100 млн, яку він оголосив у липні.
Російські атаки на промислові підприємства, енергетичну інфраструктуру та логістичні мережі дедалі сильніше тиснуть на економіку України. Зупинка металургійних потужностей і проблеми з експортом зерна скорочують доходи країни та посилюють дефіцит державного бюджету.
Рада Європейського Союзу продовжила на два роки, до 15 листопада 2028 року, мандат військової місії EUMAM, котра займається підготовкою українських військовослужбовців. На цей період місії виділили майже 300 млн євро.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц пов’язав підтримку семирічного бюджету Євросоюзу з готовністю всіх держав-членів фінансово допомагати Україні у 2027 році та надалі. Берлін вимагає спільних зобов’язань щодо покриття фінансового дефіциту Києва, який наступного року оцінюють у €70 млрд.
Після чотирьох з половиною років російської окупації 68-річний Сергій залишив Олешки під час евакуації 30 жовтня та возз’єднався з дружиною Ларисою, котра виїхала до Великої Британії ще у 2022 році.