У Києво-Печерській лаврі відбувся молебень за оборонців Маріуполя, що перебувають в полоні

Фото: Мінкульт

Джерело: Мінкульт

Сьогодні, 21 травня, у Національному заповіднику “Києво-Печерська лавра” родини полонених, захисники та захисниці Маріуполя, громадські організації та небайдужі українці долучились до молебню за оборонців Маріуполя, що вже два роки перебувають в російському полоні.

О девʼятій ранку традиційно пролунав Дзвін памʼяті та надії, який щодня нагадує нам про тих, кого Україна чекає додому. У неволі залишаються тисячі воїнів. Україна продовжує молитися та боротися за їхнє визволення.

Фото: Мінкульт

“Дзвін памʼяті та надії продовжить лунати доти, доки додому не повернуться усі військовополонені. Вони віддали власну волю, щоби Україна зберегла свою. Тож памʼятаймо про те, як дорого коштує свобода, як треба нею дорожити, та робімо все від нас залежне, щоби ми завжди лишалися вільними”, – зазначили у Національному заповіднику “Києво-Печерська лавра”.

Фото: Мінкульт

Учасники урочистої церемонії пройшлися Лаврою, відкриваючи для себе її неймовірну історичну, духовну, культурну і державницьку спадщину.

Генеральний директор Заповідника Максим Остапенко та представники проєкту підтримки “Серце Азовсталі” домовилися про спільну програму для гарнізону Маріуполь. Це означає щонайменше тижневе інтенсивне знайомство із тисячолітнім спадком Лаври.

Фото: Мінкульт

28 квітня глава європейської дипломатії Кая Каллас закликала країни-партнери в Південно-Східній Азії не звертатися до Росії за постачанням нафти у спробах подолати масштабний дефіцит пального, спричинений конфліктом на Близькому Сході.

Європейський Союз заявив про готовність запровадити санкції через розвантаження зерна з тимчасово окупованих українських територій в ізраїльських портах. 

З 28 квітня влада Краснодарського краю РФ запровадила режим надзвичайної ситуації регіонального рівня через пожежу на нафтопереробному заводі.

Чехія поінформувала Раду Європи про готовність приєднатися до Розширеної часткової угоди, необхідної для запуску Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.

Від початку повномасштабного вторгнення Сили оборони у понад 2,5 раза збільшили дальність deep strike по глибокому тилу Росії. Якщо в 2022 році вдалося уразити воєнний обʼєкт приблизно за 630 км, то нині українські далекобійні засоби успішно нищать воєнну машину ворога на відстані близько 1 750 км.