У Литві розробляють план евакуації населення на випадок війни

Джерело: пресслужба МВС Литви

Глава МВС Литви Агне Білотайте обговорила  з представниками Міністерства національної оборони, Міністерства зв’язку, Національного центру управління кризовими ситуаціями масову евакуацію у разі війни.

Влада планує проводити просвітницькі заходи та навчання, а також заздалегідь поінформувати мешканців про наявність евакуаційних пунктів.

З міністерствами досягнуто угоди про їхні обов’язки та завдання щодо підготовки до евакуації мешканців, і наразі від муніципалітетів очікуються конкретні дані про можливості та потреби, — мовиться у повідомленні.

На початку липня МВС країни запросило у муніципалітетів інформацію про кількість осіб, яких передбачається евакуювати, маршрути евакуації, транспорт, місця розміщення та необхідне фінансування.

Зауважується, що після завершення підготовки плану евакуації нову редакцію опису порядку організації мешканців затвердять постановою уряду. Ідею також випробують під час навчань з цивільної оборони на державному рівні.

Ми повідомляли, що 2 липня мер Вільнюса Валдас Бенкунскас представив план оборони столиці Литви на випадок війни. Зокрема серед заходів розглядають також евакуацію містян.

Зауважимо, раніше влада Польщі запустила сайт для громадян стосовно джерел та способів уникнення загроз, які можуть виникнути після атак з застосуванням хімічної, біологічної, радіологічної та ядерної зброї. На сайті розмістили довідкові матеріали, навчальні ігри, сценарії лекцій для вчителів.

Своєю чергою, у Швеції, на території, близькій до повномасштабного протистояння між Росією та Україною, Головнокомандувач армії у січні закликав населення “морально підготуватися” до війни. Країна знову починає культивувати свою цивільну оборону, як за часів Холодної війни.

5 червня міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що Бундесвер має бути готовим до оборони до 2029 року.

  • НАТО розпочало найбільші військові навчання з часів Холодної війни, репетируючи, як американські війська можуть посилити європейських союзників у країнах, що межують з Росією, та на східному фланзі альянсу, якщо розгориться конфлікт із “майже рівним” противником.
  • У 2023 році повітряні сили НАТО по всій Європі понад 300 разів підіймалися на перехоплення російських військових літаків, які наближалися до повітряного простору Альянсу, водночас більшість перехоплень відбувалися над Балтійським морем.
  • Прямий збройний конфлікт НАТО з Росією ближче, ніж багато хто думає, попереджає експерт з ракетних технологій та науковий співробітник докторантури університету в Осло Фабіан Гоффман.
  • Через свої імперські амбіції Росія становить найбільшу та найгострішу загрозу для країн НАТО. У разі “заморожування” війни в Україні, Москві знадобиться шість-десять років, щоб відновити свою армію. Протягом цього періоду Німеччина спільно з Альянсом повинні дати можливість своїм Збройним силам боротися з Росією. Тільки так можна буде зменшити ризик наступної війни в Європі.

За вихідні дні енергетикам вдалося відновити електропостачання для більш ніж 184 тисяч споживачів і об’єктів критичної інфраструктури в Одесі та Одеській області. Водночас у регіоні все ще залишаються без світла понад 430 тисяч абонентів.

Спецпредставник президента США Стів Віткофф повідомив про значний прогрес за підсумками переговорів між американською та українською сторонами, що відбулися в неділю в Берліні.

Триває 1391-ша доба повномасштабної російсько-української війни. За цей час втрати військ РФ (вбиті та поранені) сягнули понад 1,1 млн осіб.

У Генеральному штабі ЗСУ поінформували щодо оперативної ситуації на фронті станом на 22:00 14 грудня. На даний час загалом відбулося 148 бойових зіткнень. Сьогодні РФ здійснила 42 авіаційних ударів, скинувши 103 керовані бомби. Окрім того, загарбники залучили для ураження 4003 дрони-камікадзе та здійснили 3703 обстрілів позицій наших військ і населених пунктів.

Мирні перемовини між українською та американською делегаціями у Берліні продовжаться 15 грудня. Деталі сьогоднішніх пропозицій нині не розголошуються.