У Маріуполі окупанти знищили 4 бібліотеки та 180 тисяч книжок
Джерело: Маріупольська міська рада
До початку повномасштабного вторгнення бібліотечний фонд Маріуполя нараховував 360 тисяч книжок. Згідно з попередньою інформацією, 50% цих видань знищено під час обстрілів або ж окупанти визнали їх “екстремістськими” і ліквідували.
Чотири будівлі бібліотек, а саме ім. Лесі Українки, Купріна, Короленка та Гоголя, або повністю зруйновано, або ж мають серйозні пошкодження.
Фото: Маріупольська міська рада
Ті бібліотеки, що залишилися цілими, окупанти перейменували та завезли до них літературу з Росії.
Наприклад, бібліотека ім. Івана Франка стала бібліотекою Пушкіна, Олеся Гончара – бібліотекою Чехова, а історична бібліотека Михайла Грушевського тепер називається ім. Карамзіна.
Фото: Маріупольська міська рада
На даний момент бібліотека ім. Короленка працює в евакуації в Дніпрі. Директорка бібліотеки Вікторія Лісогор активно займається створенням нових книжкових фондів. Наразі вже зібрано 2300 назв книг завдяки благодійним фондам, організаціям та волонтерам. Ці книги зберігатимуться у Дніпровській бібліотеці до звільнення Маріуполя.
- У День Незалежності на телеканалі “СТБ” показали фільм “Юрик” – військову драму про хлопчика з Маріуполя, який втікав з міста, де після повномасштабного вторгнення росіян точились жорсткі бої. Однак більшість глядачів фільм розкритикували, зауваживши, що він суттєво відрізняється від реальності. Після критики продюсерка “Юрика” Тетяна Куц фактично звинуватила маріупольців у повномасштабній війні.
- Російські окупанти планують у тимчасово захоплений Маріуполь заселити 300 тисяч громадян РФ. Це входить у так званий “план розвитку”.
- Група маріупольського спротиву “Ї” провела чергову успішну диверсію в тимчасово окупованому місті, отруївши російських загарбників, коли вони святкували день ВМФ РФ.
Працівники Державного бюро розслідувань викрили в одному з районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Одеської області схему незаконного примусу чоловіків до мобілізації. За даними слідства, до неї були причетні шестеро посадовців РТЦК та троє представників місцевої громадської організації.
Кількість жертв масованої російської атаки на Київ зросла до п’яти. У лікарні померла одна з постраждалих, яка перебувала у тяжкому стані.
Стали відомі імена рятувальників ДСНС, які загинули внаслідок повторного російського удару по цивільному підприємству в Харкові в ніч на 15 червня.
Унаслідок ракетно-дроновї атаки по Києву в ніч на 15 червня пошкоджень зазнала будівля Вищого антикорупційного суду.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсакхна відреагував на пошкодження Києво-Печерської лаври внаслідок російської атаки, заявивши, що удар по одній із найважливіших християнських святинь свідчить про зневагу Росії до світової культурної спадщини.