У Міноборони пояснили заяву Сирського щодо відправлення французьких інструкторів в Україну

Джерело: пресслужба Міноборони

У Міністерстві оборони України уточнили інформацію стосовно сьогоднішньої заяви Головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського щодо розміщення французьких військових інструкторів на території України. Наразі досі тривають дискусії щодо цього питання.

Так, розʼяснення надали на тлі численних звернень ЗМІ щодо прийому інструкторів з країн-партнерів.

Зауважується, що починаючи з лютого 2024 року, Україна висловила зацікавленість у перспективі прийому в Україні іноземних інструкторів.

Станом на зараз у нас досі тривають дискусії з Францією та іншими країнами щодо цього питання. Міноборони спільно з Генштабом почали внутрішню роботу над відповідними документами по цьому питанню, щоб не витрачати час на узгодження бюрократичних моментів, коли буде прийнято відповідне рішення, — зазначили у повідомленні.

27 травня Олександр Сирський спільно з міністром оборони Рустемом Умєровим провели відеозустріч із міністром Збройних сил Французької Республіки Себастьєном Лекорню. Генерал привітав ініціативу французької сторони направити в Україну інструкторів для підготовки українських військовослужбовців, зазначивши, що вже підписав документи, які “дозволять першим французьким інструкторам невдовзі відвідати навчальні центри та ознайомитися з їхньою інфраструктурою та персоналом”.

Він також висловив сподівання, що рішучість Франції спонукає інших партнерів долучитися до цього амбітного проєкту. Також подякував Лекорню за дружню підтримку французького народу та військову й економічну допомогу Україні задля відбиття російської військової агресії.

Раніше президент Франції Емманюель Макрон повідомив своїм союзникам у НАТО, що у разі атаки Росії на війська Франції в Україні – це не викличе автоматичного втручання Альянсу або США.

Зауважимо, НАТО у конфіденційний спосіб і без офіційних комунікацій встановило принаймні дві червоні лінії, за якими можливе пряме втручання військ альянсу у російсько-українську війну. Так, Захід може втрутитися у повномасштабну війну, якщо РФ залучить Білорусь до протистояння, або якщо росіяни атакують країни Балтії, Польщу чи Молдову.

Слід акцентувати, що на цей час немає оперативних планів, які передбачають відправку військ, а лише оцінки можливих планів на випадок надзвичайних ситуацій – справжній крайній засіб – на випадок, якщо до війни будуть залучені треті сторони.

Зауважується, що 100 тисяч військових готові втрутитися, якщо Путін залучить інші країни.

Так, першу “червону лінію” зосереджено на можливості прориву оборони Києва на північному напрямку з боку РБ. Мовиться зокрема про пряму або опосередковану участь третьої сторони, наприклад Білорусі.

Тоді як друга “червона лінія” стосується військової провокації проти країн Балтії, Польщі або ж цілеспрямованого нападу на Молдову.

Це не обов’язково вторгнення, яке може відбутися після наступу на Одесу, але й просто військовий удар для перевірки реакції Заходу. Спроба також може бути зроблена для перевірки спроможності союзницького фронту реагувати у фазі можливої плутанини: сезон виборів у Європі та США може змусити Кремль подумати, що НАТО відволікається. Однак, зауважили у виданні, Альянс не захоче терпіти таку агресію.

Нещодавно глава МЗС Литви Габріелюс Ландсбергіс заявив, що західні країни можуть відправити своїх воєнних інструкторів до України, щоб тут навчати українських військових.

Уряд Естонії “серйозно” обговорює можливість відправки військ на захід України, щоб взяти на себе непрямі бойові дії, “тилові” завдання українських сил, аби звільнити останні для протистояння на фронті, заявив радник президента країни з питань національної безпеки Мадіс Ролл.

Також лідер демократів у Палаті представників Гакім Джеффріс зазначив, що глава РФ Володимир Путін намагається відтворити СРСР, що прямо загрожуватиме НАТО. Джеффріс наголосив на необхідності підтримувати Україну, зокрема у тому, щоб у разі прориву російських військ безпосередньо втрутитися у війну.

У російському МЗС заявили, що вважатимуть французькі війська “законною ціллю” у випадку, якщо президент Франції Емманюель Макрон вирішить відправити їх в Україну.
У 2023 році повітряні сили НАТО по всій Європі понад 300 разів підіймалися на перехоплення російських військових літаків, які наближалися до повітряного простору Альянсу, більшість перехоплень відбувалися над Балтійським морем.
Прямий збройний конфлікт НАТО з Росією ближче, ніж багато хто думає, попереджає експерт з ракетних технологій та науковий співробітник докторантури університету в Осло Фабіан Гоффман.
Через свої імперські амбіції Росія становить найбільшу та найгострішу загрозу для країн НАТО. У разі “заморожування” війни в Україні, Москві знадобиться шість-десять років, щоб відновити свою армію. Протягом цього періоду Німеччина спільно з Альянсом повинні дати можливість своїм Збройним силам боротися з Росією. Тільки так можна буде зменшити ризик наступної війни в Європі.