У містах України тривають протести проти закону щодо САП і НАБУ

Джерело: “Слідство. інфо”

У містах України сотні людей зібралися на протести проти ухвалення законопроєкту щодо ліквідації незалежності НАБУ і САП.

У Києві сотні мітингувальників зібралися біля Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка. Люди прийшли з плакатами на підтримку НАБУ і САП. Учасники акції скандують “Вето на закон”.

 

Переглянути цей допис в Instagram

 

Допис, поширений Букви/Bykvu (@bykvu)

За даними “Еспресо”, у Львові протестувальники зібралися біля памʼятника Шевченка.

Як зазначає “Радіо Свобода”, мітинг також відбувається у Дніпрі. За підрахунками, на акцію зібралися приблизно сотня людей, які закликають ветувати законопроєкт №12414 щодо НАБУ і САП.

Акція проти підписання законопроєкту, що послаблює НАБУ та САП проходить і в Одесі. Біля міського саду зібралися близько пів сотні одеситів.

Згідно з інформацією місцевих ЗМІ, у Тернополі біля будівлі обласної військової адміністрації та обласної ради відбувся пікет проти ухвалених Верховною Радою змін до законодавства, які знищують незалежність антикорупційної системи в Україні.

Учасники тримали плакати з написами “Немає вибору, крім спротиву”, виступаючи проти підпорядкування антикорупційних органів Офісу генпрокурора.

У Луцьку акція пройшла на Театральному майдані. Пів сотні мітингувальників вимагали збереження незалежності НАБУ та САП. Присутні тримали плакати з написами “ВЕТО”, “Знищите НАБУ — знищите довіру” та “Руки геть від САП”, пише “Суспільне. Луцьк”.

В Івано-Франківську акція пройшла під стінами обласної адміністрації, повідомили в “Суспільному. Івано-Франківськ”.

Окрім того, у Полтаві поблизу театру імені Гоголя відбувся мирний протест проти ухвалення законопроєкту №12414. Учасники виступали проти змін, які, за їхніми словами, підривають незалежність НАБУ та САП — ключових антикорупційних органів країни, зазначили журналісти “Суспільного. Полтава”.

Що передувало

22 липня Верховна Рада підтримала поправки до законопроєкту №12414, який підпорядковує Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру (САП) Офісу генпрокурора, чим обмежує незалежність цих органів. За відповідне рішення проголосували 263 депутати.

Наразі народний депутат Ярослав Железняк, посилаючись на декілька власних джерел, повідомив, що президент Володимир Зеленський підписав резонансні правки. Однак офіційних даних поки немає.

До цього НАБУ та САП оприлюднили офіційну заяву щодо законопроєкту. У ній відомства попередили, що у разі його ухвалення керівник САП стане номінальною фігурою, а НАБУ втратить незалежність і перетвориться на підрозділ Генпрокуратури.

“Парламент готується до другого читання законопроєкту №12414, до якого в останній момент внесено правки, що фактично знищують незалежність НАБУ і САП та фактично підпорядковують діяльність Генеральному прокурору”, – йшлося у заяві.

Зокрема, законопроєкт передбачає, що:

  • Генеральний прокурор отримує доступ до всіх справ НАБУ або може надати такий доступ будь-якому іншому прокурору;
  • має право давати обов’язкові письмові вказівки детективам НАБУ і, в разі їх невиконання, змінювати підслідність, передаючи справу іншим органам;
  • може закрити розслідування на вимогу сторони захисту;
  • сам вирішує спори про підслідність;
  • самостійно підписує підозри топпосадовцям;
  • керівник САП втрачає право входити до групи прокурорів — це вирішує тільки Генпрокурор.

Відомства, як і Рада громадського контролю при НАБУ закликали депутатів не підтримувати зміни до законопроєкту, які загрожують незалежності антикорупційних органів.

За даними синоптиків у п’ятницю, 19 грудня, в Україні опадів не очікується.

Телекомпанія France Télévisions розпочинає масштабну реструктуризацію, яка включає продаж майна та відмову від дорогих міжнародних проєктів задля економії 140 мільйонів євро.

Державний департамент США оголосив про розширення санкційного списку проти представників МКС. Цього разу під удар потрапили судді з Грузії та Монголії, які відхилили ізраїльські апеляції.

Прем’єр-міністр Санае Такаїті, відома своїм жорстким підходом до національної безпеки, ініціювала перегляд фундаментальних неядерних принципів країни.

Уряд Естонії затвердив нову стратегію військового призову, згідно з якою з 2027 року тривалість служби для всіх новобранців становитиме 12 місяців.