У новій резолюції Європарламент вимагає посилення санкцій проти Росії

Джерело: пресслужба Європейського парламенту

У новій резолюції депутати Європарламенту вимагають більшого нагляду і кращих зусиль щодо обмеження здатності Москви обходити обмежувальні заходи ЄС.

У резолюції, ухваленій 9 листопада, Європарламент висловлює тривогу через існуючі лазівки в режимі санкцій ЄС проти Росії. Наголошуючи на безпрецедентному характері обмежувальних заходів ЄС, депутати стурбовані відсутністю належного виконання та спробами підірвати зусилля, спрямовані на стратегічне послаблення російської економічної та промислової бази, що підтримують здатність країни вести війну.

У резолюції, яка вказує на здатність Росії обходити такі заходи, як граничні ціни на нафту, у ній також зазначається, що ЄС імпортує нафтопродукти, вироблені з російської сировини, з таких країн, як Індія, що створила чорновий шлях для кремлівської нафти в ЄС.

Депутати Європарламенту також акцентують, що важливі західні компоненти все ще потрапляють до РФ через такі країни, як Китай, Туреччина, ОАЕ, Казахстан, Киргизстан і Сербія.

Європарламентарі висловлюють глибоку стурбованість у зв’язку з продовженням торгівлі підсанкційними військовими товарами між державами-членами ЄС і Москвою, а також повідомленнями про те, що такі країни, як Азербайджан експортують російський газ в ЄС.

У тексті також наголошують, що Європейський Союз все ще залишається одним із найбільших клієнтів Росії щодо викопного палива.

Читайте також: Попри санкції, ЄС продовжує імпорт «важливих» металів із Росії на мільярди євро

Депутати закликали ЄС посилити та централізувати нагляд на рівні ЄС за впровадженням санкцій і розробити механізм запобігання обходу та моніторингу. Також закликали ЄС посилити координацію щодо виконання існуючих санкцій стосовно експорту російської нафти, належно закрити ринок ЄС для викопного палива російського походження та накласти санкції на всі великі російські нафтові компанії.

У резолюції мовиться, що ЄС повинен співпрацювати з G7, аби суттєво знизити граничну ціну на російську нафту та нафтопродукти, накласти повну заборону на імпорт російського зрідженого газу та нафтопродуктів з інших країн.

Окрім того, євродепутати вимагають, щоб Європейська комісія та країни-члени ЄС розширили санкції, включивши повну заборону на продаж і ограновування алмазів російського походження або реекспортованих Росією в ЄС.

Також ЄС має вивчити правові шляхи конфіскації заморожених російських активів і їх використання для відновлення України.

Економіка Росії продемонструвала свою стійкість, попри суворі санкції, що дало їй можливість спрямовувати кошти на військову машину.
За даними фахівців, Росія, найімовірніше, зможе фінансувати війну ще рік. Однак якщо бойові дії затягнуться, уряду РФ доведеться зробити “важкий вибір”.
14 серпня російська грошова одиниця впала нижче 100 рублів за американський долар, а це означає, що він коштував менше одного цента – найдешевше з початку повномасштабного вторгнення в Україну. Валюта є однією з найгірших у світі цього року, поступаючись лише вічно проблемним аналогам: аргентинському песо, венесуельському болівару та турецькій лірі.
Рубль ослаб на 23% стосовно долара цього року, відтак перемістившись у трійку найгірших ринків, що розвиваються, разом з турецькою лірою та аргентинським песо.
12 жовтня Сполучені Штати Америки запровадили санкції проти двох власників танкерів, які перевозили російську нафту вище встановленої межі ціни у 60 доларів за барель, яку погодили країни G7.
29 вересня уряд Великої Британії оголосив про нові санкції проти РФ у відповідь на російські фіктивні вибори на тимчасово окупованих територіях України.
У Європейському Союзі обдумують новий, вже 12-ий пакет антиросійських санкцій. Він буде спрямований проти російської торгівлі та боротьби з ухиленням Росією від санкцій через треті країни.